4 листопада Європейська Комісія оприлюднила Звіт по Україні в межах Пакета розширення ЄС 2025 року. Документ є щорічною оцінкою стану виконання реформ та наближення українського законодавства до норм Європейського Союзу. Саме на підставі цього звіту визначаються подальші кроки на шляху до членства в ЄС (як для України, так і для європейських партнерів).
У цьогорічному звіті Україна продемонструвала найкращі результати за останні три роки. Загалом, у Звіті представлено 36 оцінок за переговорними розділами та окремими дорожніми картами: за всіма напрямами Єврокомісія зафіксувала позитивну динаміку, жоден з них не отримав негативної оцінки. Зокрема, у 12 розділах прогрес визнано на рівні good progress (хорошим). Окремо відзначено покращення у 15 переговорних розділах порівняно з минулим роком.
Оцінювання відбувалося за двома критеріями: загальний стан підготовки країни до членства в ЄС (наскільки українське законодавство наближене до acquis ЄС) та річний прогрес, тобто досягнення за останній рік.
Зокрема, у Звіті Європейської Комісії 2025 відзначено значний прогрес України у євроінтеграційних зрушеннях у сфері охорони здоров'я: у межах розділу 28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я» затверджено низку важливих кроків України у сфері медицини. Цей напрям отримав оцінку good progress («хороший прогрес підготовки» – 4 бали з 5 можливих).
Зокрема, ухвалено Стратегію розвитку системи охорони здоров’я, затверджено Стратегію та план дій з протидії антимікробній резистентності. Додатково оновлено санітарні та протиепідемічні правила для аптек відповідно до європейських стандартів (відповідний наказ МОЗ набрав чинності у липні 2025 року).
Україна посилила скринінг раку та усунула прогалини щодо неінфекційних захворювань.
Відзначено помітний розвиток електронної охорони здоров’я (eHealth). Водночас Україна має продовжувати роботу над узгодженням своїх рішень із чинними рекомендаціями ЄС щодо eHealth і з Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR).
Було вжито заходів для забезпечення функціонування національної системи крові. В березні 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок реалізації донорської крові та її компонентів, методики розрахунку їх вартості, а також зміни до ліцензійних умов для медзакладів, що надають послуги з трансфузії крові. Відповідно до нового порядку МОЗ затвердив перелік референтних суб’єктів системи крові, середню референтну вартість виробництва донорської крові та компонентів крові та середню референтну ціну на донорську кров та компоненти крові. Вже з червня 2025 року розпочалося ліцензування господарської діяльності із заготівлі та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, перероблення, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії, яке проводиться уповноваженим органом у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові – Держлікслужбою.
Значного прогресу досягнуто в регулюванні лікарських засобів. Прийнятий Закон України про лікарські засоби спрямований на узгодження з acquis ЄС щодо лікарських засобів для людини. З січня 2027 року передбачається створення нового регуляторного органу. Деякі з його положень набувають чинності в січні 2028 року, зокрема обов'язкове впровадження системи верифікації лікарських засобів.
У квітні 2025 року Україна приєдналася до угоди ЄС про спільні закупівлі медичних контрзаходів. Це дозволяє здійснення Україною процедури спільних закупівель з державами – членами Європейського Союзу та іншими учасниками Договору з метою завчасного придбання критично важливих ліків, інноваційних препаратів, вакцин, противірусних препаратів тощо як контрзаходів щодо загрози пандемій, дефіциту відповідних лікарських засобів та інших серйозних транскордонних загроз для здоров’я громадян.
У січні 2025 року було прийнято новий Закон про систему охорони психічного здоров'я, який є національним пріоритетом, і який включає чіткий зсув політики в бік допомоги на базі громади.
В звіті підкреслено що Україна частково узгодила своє законодавство з Регламентом ЄС щодо оцінки медичних технологій, оскільки має давно сформовану національну систему з цього питання.
Забезпечення прозорості у сфері охорони здоров'я є ключовим пріоритетом, особливо у сфері медичних закупівель, ліцензування та акредитації, конфлікту інтересів та управління фінансовими ресурсами. Тому у січні 2025 року створено Наглядову раду ДП «Медичні закупівлі України».
Оскільки сфера охорони здоров'я є наскрізною, досягнення простежуються в багатьох перемовних розділах, зокрема тих, що стосуються юстиції свободи і безпеки, свободи переміщення працівників:
- Окреслено перші кроки на шляху до впровадження Європейської картки медичного страхування (у межах розділу 2 «Свобода переміщення працівників»). Україна працює над запуском національної медичної страхової картки, а також адаптує політики відповідно до Директиви 2011/24/ЄС щодо доступу пацієнтів до медичної допомоги за кордоном.
- Досягнуто прогресу у формуванні політики протидії залежностям та зменшення шкоди (у межах розділу 24 «Юстиція, свобода та безпека»). Йдеться про затвердження Стратегії наркополітики на період до 2030 та операційного плану її реалізації на 2025-2027 роки. Документи передбачають комплекс заходів, зокрема профілактику, лікування, реінтеграцію та застосування підходів, поширених у країнах ЄС. Стратегія передбачає системний підхід до лікування залежностей і трансформацію ставлення суспільства до людей із залежностями, впровадження якісних, доказових і пацієнтоорієнтованих моделей лікування, що відповідають сучасним міжнародним практикам.
Також Україна затвердила нову Глобальну стратегію розвитку інновацій до 2030 року, спрямовану на стимулювання інновацій шляхом поліпшення інфраструктури, зменшення регулювання, поліпшення доступу до фінансування та створення центрів передового досвіду в таких сферах, як оборона та охорона здоров'я.
Водночас залишаються питання над якими нам ще слід працювати з метою наближення законодавства до актів права ЄС: необхідно забезпечити офіційне приєднання до Протоколу ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами; інтегрувати систему епідеміологічного нагляду з відповідними системами ЄС; прийняти національний план готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я (включаючи міжвідомчі механізми управління), забезпечити інтеграцію з системою раннього попередження та реагування ЄС.
Україні рекомендується розробити дорожню карту для імплементації Регламенту про стандарти якості та безпеки речовин людського походження, призначених для застосування людиною, та посилити адміністративний потенціал і нагляд для належного його впровадження та забезпечення дотримання.
Україна має чітко визначені подальші кроки в напрямку наближення до стандартів ЄС та виконання зобов’язань у рамках переговорного процесу.
Міністерство охорони здоров’я України й надалі послідовно працює над адаптацією національної системи охорони здоров’я до європейських підходів. Усі ці зусилля спрямовані на те, щоб забезпечити пацієнтам доступ до якісної, безпечної та сучасної медичної допомоги, а також виконати зобов’язання України на шляху до членства в Європейському Союзі.