26-річний головний сержант Василь Гначук загинув 4 травня 2022 року в районі села Прудянка Харківської області. Захисник на автомобілі підірвався на фугасній міні під час евакуації поранених та загиблих з поля бою.

Василь народився у селі Кліводин Чернівецької області. Навчався у Кліводинській школі, середню освіту здобув у Ставчанському загальноосвітньому закладі. Мріяв побудувати будинок у своєму рідному селі біля лісу та приймати багато гостей. Нездійсненною мрією Василя залишилася подорож у Запоріжжя – дуже хотів відвідати острів Хортиця та набратися козацького духу.

З 18 років служив у Збройних силах України. Брав участь в АТО та боях на Донбасі. За зразкову службу та професійне виконання обов’язків був неодноразово нагороджений командуванням. Серед нагород мав такі медалі: нагрудний знак «Знак пошани МОУ»; почесний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, пам'ятний нагрудний знак «Учасник АТО»; нагрудний знак «Козацький хрест», відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаль «Захисник Вітчизни».

На момент повномасштабної війни Василь служив у 8-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10-ї бригади Збройних сил України. Разом із побратимами з першого дня відбивав наступ російських окупантів на передовій.

«Василько був дуже сміливим та відважним воїном. У 18 років підписав контракт на службу у ЗСУ, з 2014 року був учасником АТО – захищав нашу землю від загарбника. Розумний, надійний, щирий, справедливий, найкращий у світі батько для свого сина, якого безмежно любив і приносив йому кожну свою нагороду, яку заслужив, бо робив усе заради його кращого майбутнього. Був гідною людиною та служив прикладом для багатьох...», – розповіла Лариса, дружина брата.

Поховали захисника у рідному селі. На фасаді Кліводинської школи 14 жовтня 2022 року відкрили й освятили меморіальну дошку колишньому випускнику Василю Гначуку. У Василя залишився 3-річний син Едуард.

Матеріал підготовлено платформою пам’яті Меморіал героїв.

#нашігерої