Дуже вам дякую.

Для мене велика честь бути тут.

Пані мер, пане Лінден!

Дорогий Олафе, дорога Урсуло, Матеуше, Роберто!

Шановні колеги!

Дуже вам дякую за ваші добрі слова про Україну та наших героїв, наших солдатів та наших дітей. Дуже вам дякую! Вони – справжні герої. Дякую за Європу, яка тепер нарешті може здійснити мрію, що була покладена в основу європейської єдності!

Для мене велика честь – представляти український народ тут сьогодні та щодня. Мільйони людей, які борються й працюють заради наших цінностей і свободи й заради нашої вільної Європи. Всі українці, кожен із наших героїв заслуговують на те, щоб стояти тут і отримати цю нагороду.

Але, оскільки мільйони людей просто не помістяться в цьому залі, нехай сьогодні тут звучить наша мова, яка представляє весь наш народ.

У цих стінах українська мова ніколи не звучала з вуст нагородженого. Відтепер, коли Україна повертається до свого рідного європейського дому, я вірю, що українська мова звучатиме тут неодноразово – на знак визнання особливого внеску у європейську єдність.

Українці завжди робитимуть Європу сильнішою!

Усі, хто присутній у цій залі, усі, хто разом із нами захищає свободу та Європу, – усі ми більше ніж лідери й політики, громадські діячі та дипломати. Усі ми є засновниками миру. Саме засновниками миру. Це головний наш обовʼязок перед нашими країнами, перед нашою Європою та перед нашою історією.

Саме мир ми залишимо нашим дітям і онукам як спадщину сьогодення. Ми не маємо й не хочемо інших альтернатив. Але, щоб залишити мир у спадщину, ми з вами повинні дійти до того дня, коли зможемо сказати, що ми завершуємо цю війну нашою спільною перемогою.

Дорогі європейці!

Історія будується з перемог, хоч запам’ятовує й поразки. Бували ілюзії, що нібито можливі інші цеглини для історії, ніж перемоги, але такі ілюзії оберталися зникненням або, в ліпшому разі, багатолітнім мовчанням в історії тих, хто сповідував їх. Ілюзії обертаються смертями.

Мир покоління наших батьків – це мир, який їм залишили у спадок ті, хто переміг передостанню велику агресію у Європі. А мир покоління наших з вами дітей – це мир, який ми здобуваємо саме зараз у боях проти останньої агресії у Європі.

Бої тривають на відстані понад 2000 кілометрів звідси, від Аахена, – на землі України, у нашому небі, у нашому Чорному морі… Та у європейській долі. Це поле битви – доля Європи.

Теперішня Росія пішла агресією не лише проти нас як вільної, самостійної держави, не лише проти об’єднаної Європи як глобального символу миру й процвітання. Це війна Росії за минуле. Долаючи кілометри української території, Росія намагалася подолати роки європейської історії. Нашої з вами історії, саме тих 73 років, коли тут вручається The Charlemagne Prize.

Ми зіткнулися з агресором, який іде на будь-яку жорстокість і підлість, щоб стверджувати, що нібито історія не змінюється… Нібито як було колись, так і буде знову. Нібито в кого сила – у того й буде територія, будь-яка, яку агресор хоче. Нібито хто здатен на більшу підлість, у того й більше прав на Європу. Нібито цивілізованість абсолютно нічого не варта – ось що маніфестує Росія цією геноцидною агресією.

Ми зіткнулися з агресором, для якого наше спільне європейське прагнення до миру й правил нічого не важить і який хоче Європі такого, з чим не погодиться жодна вільна нація, жоден сумлінний лідер, ніхто з присутніх у цій залі.

Ми з вами єдині в тому, що Європа та всі інші частини землі не мають бути місцем, де амбіції тиранів ламають життя народів.

І ми повинні стати переможцями, щоб саме наш із вами погляд на життя залишився Європі.

Шановна Європо!

Україна пропонує тобі перемогу, яка обернеться миром і збереже тебе.

Україна пропонує перемогу не просто в одній цій війні, а над агресіями й анексіями, спаленням міст, депортаціями, над катастрофою геноциду будь-де ще на землі. Ми пропонуємо й наближаємо спільну перемогу над тим, хто дістав усе це старе зло зі сторінок минулого, щоб знищити наше майбутнє, про яке всі ми – уся Європа мріє для своїх дітей.

Росія з власної волі стала на шлях зла. Нашої з вами волі достатньо, щоб обірвати цей її шлях і шлях будь-яких таких же агресорів, які, можливо, колись спробували б повторити за Росією.

Це завдання ми виконаємо. Але тільки разом!

Дорогий Олафе!

Я звертаюся зараз особисто до тебе й через тебе звертаюся до всієї вашої держави – до потужної Німеччини.

Україна та вся Європа – ми шануємо твій вибір – бути за Європу, бути з Європою. Коли ти побачив Zeitenwende, ти почав діяти так, як і має діяти захисник Європи.

Європа завжди буде вдячною тобі й цьому уряду Німеччини.

Вдячною за дієвість у допомозі Україні, за твою й твоїх колег ефективність у захисті своєї країни й за силу, яку ти й уся Німеччина даєте Європі.

Блискучі німецькі «Айріси», які уже врятували тисячі життів наших людей від російського ракетного терору. Потужні німецькі «Мардери» допомагають берегти життя наших воїнів, коли вони тиснуть на російських окупантів. Міцні німецькі «Леопарди» дають нам потрібний захист.

І дуже важливо, що Німеччина допомагає не лише мілітарно, а й своїм лідерством в економіці, в гуманітарній сфері, у дипломатії.

Ще торік Україна представила десять пунктів нашої формули миру, і я вірю, що Німеччина так само стане одним із лідерів у її реалізації.

Ця російська агресія триває на нашій землі. І саме наші люди щодня гинуть у протистоянні з тим злом, яке, бʼючи по Україні, бʼє по самій ідеї мирної Європи, по самій ідеї міжнародного порядку, заснованого на правилах.

Ми бачимо це зло агресії найближче, тож бачимо й найкраще те, як перемогти це зло, як не допустити його реплікації в інших частинах світу чи в інший час. І ми запрошуємо світ приєднуватися до наших справедливих і чесних принципів миру.

Кожен, хто приєднується до нашої формули, фактично робить її своєю. І я впевнений, що українська формула миру може стати німецькою формулою миру, європейською формулою миру, формулою миру для світу.

Лише один, хто не сприймає її, – це агресор. І саме тому не сприймає, що він – агресор. Але найголовніше, що він один, і ми його не боїмося. І він цього не сприймає, бо не цікавиться миром. Ось і все.

Сотні раундів переговорів між 2014 і 2022 роками в різних форматах із Росією після окупації нею нашого українського півострова Крим і розпалення гібридної війни проти України на Донбасі – усі ці перемовини були.

І ти, Олафе, пане канцлере, ти пам’ятаєш, і наш союзник Президент Еммануель Макрон, і інші сумлінні лідери світу провели реально години в розмовах із Путіним, намагаючись відвернути цю сучасну катастрофу.

Але Путін обрав катастрофу. Він один.

Зараз усі розуміють те, що розуміємо й ми. Путін і є катастрофа. Це відповідь. Путін і є агресія, і він не хоче для себе й свого народу іншого. Його формулою стала смерть.

Як із нею говорити, поясніть мені, як із нею говорити? За всю свою довгу історію людство ще не знало нікого, хто міг би домовитися зі смертю.

Той, хто приніс смерть, той, хто став на шлях геноциду, той, хто хоче знищити нас, хто хоче знищити Європу, яку ми цінуємо, має просити пощади. І тоді буде наша відповідь – трибунал.

Наша з вами рішучість приведе до того, що ми побачимо також і з Росії зацікавленість у наших зусиллях заради миру. І це буде. Коли там не буде джерела смерті.

Ми здатні перемогти! І ми вже наближаємо перемогу, і цьому не раз були доказом сльози радості дітей і дорослих, жінок, чоловіків, молодих і людей поважного віку, яких наші воїни звільнили від російської окупації. Всюди, куди на звільнену землю повертається наш синьо-жовтий стяг, повертається і Європа. Наша з вами Європа! Повертаються цінності, які ви – так само, як і ми – захищали на своїх майданах та зафіксували у своїх конституціях.

Це факт, що свобода для наших людей, яких Росія намагалася поневолити, забезпечується відвагою наших воїнів та зброєю, зокрема вашою, – усіх, хто допомагає нам оборонятися. І зараз лише зброя зупинить цю смерть. І це факт.

Ось чому важливо бути твердими й рішучими у допомозі зброєю українським воїнам.

Дуже часто, зокрема й тут, в Аахені, під час вручення цієї поважної премії говорилося, що Європа має стати однією зі світових superpowers. На відміну від інших подібних сил, Європа має цей потенціал лише тоді, коли не щось інше, а саме європейська єдність стає superpower. І ми це бачимо зараз: superpower of European Unity. Ми бачимо завдяки Україні й завдяки кожному й кожній із вас. Дякуємо.

Ваша солідарність і лідерство, дорогі колеги, зокрема твоя солідарність і лідерство, Урсуло, якими Євросоюз відповів на нашу сміливість, стали відображенням базових принципів, яких прагнули для Європи й Робер Шуман, і Конрад Аденауер, і Жан Моне. Вони пишалися б кожним і кожною з вас, хто захищає Європу разом з Україною!

Українська сміливість і ваша солідарність дали Європі таке єднання, якого ще не було.

Настав час зафіксувати таку силу нашої єдності рішенням про вступ України до Європейського Союзу. Ви знаєте, що Європі не бути довершеною без України у Євросоюзі. І я дякую тобі, Олафе, я дякую кожному лідеру Європи, хто підтримує довершеність європейського проекту.

Не існує жодної раціональної причини, чому наші воїни, які так героїчно й успішно б’ються заради нашої спільної свободи, наших спільних цінностей, досі не в одній організації з усіма іншими воїнами Альянсу.

Якщо судити по плодах наших дій, Україна – вже в Альянсі, але де-юре рішення поки що не ухвалене. Варто ухвалити це рішення! І варто визначити алгоритм – це мотивує наших воїнів. І це важливо!

Окрім посилення всієї євроатлантики сміливістю українців, наше приєднання до Альянсу точно дасть іще один історичний результат – прапори НАТО поруч із прапорами України на нашому східному кордоні стануть тим потужним замком, який триматиме російський імперіалізм у минулому завжди. У минулому, яке не повернути, бо без контролю над Україною російський імперіалізм гине.

І ще одна передумова нашої спільної перемоги, яку пропонує Україна.

Найдовший мир і найнадійнішу безпеку Європі забезпечила побудова звʼязків між народами Європи замість бар’єрів.

І коли ми зараз бачимо замість зміцнення наших звʼязків будь-які свіжі барʼєри, що так нагадують старі помилки, – чи то бар’єри в політиці, чи то бар’єри в економіці, в торгівлі, – тоді ми бачимо загрозу не одній європейській нації, а всій Європі.

Матеуше! Я дуже дякую за велику підтримку України з боку Польщі. Дуже дякую! І нам дуже важливо зберігати це єднання.

Будь-які зерна непорозумінь між будь-ким у Європі не мають давати сходів конфлікту! І це в корінних інтересах наших народів. Європа здобуває плюс до міцності й добробуту щоразу, коли на континенті мінус барʼєр.

Шановні присутні!

Шановні пані та панове!

Сьогодні я говорив лише про те, що потрібно для нашої спільної перемоги, а отже, тільки про те, що потрібно для сталого миру для всіх нас.

Я мрію, щоб Європа стала переможцем! Я знаю, що українці можуть перемогти! Я закликаю всіх вас стати переможцями разом із нами, разом з українцями!

Настав цей час! Саме зараз вирішується, яким буде завершення цієї війни та чи справді це – остання агресія у Європі.

Все залежить від нашої з вами єдності, від нашої з вами швидкості, від нашої з вами налаштованості на перемогу.

Тож моє головне звернення до вас сьогодні: будьте достойними характеру Карла Великого! Перемагайте!

Засновуйте мир, що буде плодом нашої спільної перемоги та який ми з вами залишимо нашим дітям, нашим онукам як головну нашу з вами спадщину, спадщину Європи!

І якщо в когось іще залишилися сумніви про те, чи підтримувати український народ, будь ласка, тут, в Аахені, чи в будь-якому іншому місті нашої прекрасної вільної Європи вийдіть, будь ласка, на вулицю, погляньте навколо себе, відчуйте те головне, чого ми прагнемо, те, що дають нам усім мир і повага у Європі. Відчуйте свободу, яка тут просто є!

А ми заради неї воюємо. І переможемо.

Слава всім нашим воїнам, хто в бою сьогодні заради України, на бойових постах та на бойових завданнях!

Слава всім, хто тренує українських воїнів!

Слава всім, хто допомагає, хто працює, хто бореться!

Україна переможе! Європа переможе!

Мир переможе!

Слава Україні!