Оцінювання повсякденного функціонування — це процедура, яка допомагає встановити, як стан здоров’я людини впливає на її повсякденне життя. Проходження цього оцінювання може бути підставою для отримання підтримки, соціальних послуг, реабілітації або встановлення інвалідності.
Хто може направити на оцінювання
Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує:
Направлення військовослужбовців
Військова частина не оформлює направлення на оцінювання повсякденного функціонування безпосередньо. Це можуть зробити:
Що можна зробити:
Коли лікар має сформувати направлення
Лікуючий лікар зобов’язаний сформувати направлення на оцінювання повсякденного функціонування, якщо наявна хоча б одна з таких підстав:
Перелік критеріїв визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1338.
Лікар, який формує направлення, має обґрунтувати його для експертної команди. Якщо лікар сумнівається або не має достатньої спеціалізації для аналізу конкретного випадку, він може направити пацієнта до вузькопрофільного спеціаліста для уточнення діагнозу або отримання додаткових висновків.
Направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує саме той лікар, який надає медичну допомогу людині з основного захворювання або стану, що стало підставою для оцінювання. Якщо людині вже видано консультативний висновок або медичне заключення, у якому зазначено рекомендацію щодо проведення оцінювання, — направлення має оформити той лікар, який підписав цей документ. Це може бути вузький спеціаліст, лікар у стаціонарі чи будь-який інший лікар, який супроводжує лікування. Людина не повинна самостійно шукати іншого лікаря, аби оформити направлення. Винятком можуть бути лише випадки, коли лікування завершено або немає доступу до закладу, де його проводили — тоді зібрані документи можна передати іншому лікарю, який зможе сформувати направлення. Але в першу чергу це відповідальність саме того лікаря, який дав рекомендацію щодо оцінювання.
Продовження тимчасової непрацездатності (МВТН)
Якщо стан здоров’я не дозволяє повернутися до роботи після тривалого лікування, лікар може направити на оцінювання повсякденного функціонування для продовження МВТН.
Щоб уникнути перерви у листку непрацездатності, направлення бажано оформити заздалегідь — приблизно за 10–20 днів до завершення встановленого терміну. Такі направлення розглядають пріоритетно, зазвичай упродовж 5 днів. Експертна команда може рекомендувати продовження МВТН, але остаточне рішення про термін продовження приймає лікуючий лікар.
Якщо після закінчення продовженого МВТН стан здоров’я і далі не дозволяє працювати, лікар знову може направити на оцінювання.
Що робити, якщо лікар відмовив у направленні?
Якщо людина не погоджується з рішенням лікаря, вона має кілька варіантів дій:
Звернутися за консультацією до іншого фахівця.
Подати запит на повторний розгляд ситуації.
Якщо відмова лікаря була безпідставною, можна звернутися зі скаргою до керівництва закладу охорони здоров’я або на гарячу лінію МОЗ.
Які документи потрібні
Для того щоб лікар міг оформити направлення на оцінювання повсякденного функціонування, людині потрібно підготувати такі документи:
У випадку бажання присутності уповноваженої особи на оцінюванні до справи має бути прикріплена відповідна заява з інформацією про таку особу. Детальніше про те, хто може бути присутнім на оцінювання на сайті МОЗ.
На цьому етапі також можна подати заяву про бажання здійснювати аудіо- або відеофіксацію процесу оцінювання. Це право людини, яке може бути реалізоване за умови попередження експертної команди.
Документи можна подати у паперовій формі — їх відсканують у закладі охорони здоров’я. Якщо маєте документи в електронному вигляді, передайте їх лікареві у зручний спосіб.
Що не є обов’язковим
При оформленні направлення не потрібно збирати зайві документи. Зокрема, не вимагаються:
На основі поданих документів лікуючий лікар створює структуроване направлення в електронній системі, до якого прикріплює всі необхідні матеріали. У направленні зазначаються персональні дані людини, за наявності — військово-облікові дані, інформація про попередньо встановлену інвалідність, підстава та одна або кілька цілей оцінювання (наприклад, встановлення інвалідності, оновлення ІПР тощо).