«В цивільному житті він будівельник, а у військовому – гранатометник»: історія буковинського Героя Василя Пислара
«В цивільному житті він будівельник, а у військовому – гранатометник»: історія буковинського Героя Василя Пислара
На захист країни Василь Пислар став ще у 2014 році. Каже, самостійно зголосився долучитися до Антитерористичної операції. Після військової підготовки чоловік потрапив у спеціалізований підрозділ комендатури чернівецького прикордонного загону «Буковинські зубри» та вирушив на Донеччину, у Волноваський район. Там захисники тримали оборону та давали відсіч ворогу.
«У 2014 році на полі бою переважали артилерія, ГРАДи. Раз у тиждень пролетів розвідувальний дрон і все, було тихо. Дронів не було. Після повномасштабного вторгнення 2022 року почалася технічна війна, пов’язана здебільшого з технікою», - розповідає Василь Пислар.
Коли сталося російське повномасштабне вторгнення житель Чагорської громади був на заробітках у Польщі. Туди поїхав ще у 2016 році, роком пізніше після звільнення з АТО.
«Дружина каже мені: «Давай я з доньками приїду до тебе». А я відповів, що мене тягне назад. Тоді вона сказала, роби як підказує серце. 6 березня у неділю я приїхав додому», - зазначив буковинець.
Шкарпетки, ліхтарик, батарейки, цигарки – чоловік хутко зібрав наплічника. Придбав та сховав букети квітів для дружини та доньок, попереду ж Міжнародний жіночий день, і 7 березня ввечері добровольцем вирушив на військові навчання. Там він написав рапорт і добровольцем попросився на Одеський напрям, де у той час проходив строкову службу племінник та тримали оборону друзі-побратими. Однак плани змінили ракети ворога. Після однієї з чергових атак Василя Пислара відправляють в Окрему президентську бригаду імені гетьмана Богдана Хмельницького.
«Були в Києві, зачищали від ДРГ Бучу, були біля кордону з Білоруссю. А потім нас відправили у Донецьку область», - пригадує ветеран і додає, на полі бою важливо мати терпіння, не поспішати іти вперед і спільно подбати про надійні бліндажі. Споруджувати їх було не просто, каже чоловік, адже у лісосмугах, яких у тих краях багато важко сховатися від ворога та й повітрі часто літали дрони.
32 дні – це особистий рекорд Василя Пислара. Саме стільки часу він безперервно був на позиції. Коли ж військові все-таки мали відпочинок буковинець допомагав на кухні, відвозив їжу побратимам, або ж з іншими воїнами формував список нагальних потреб у техніці та продовольстві і передавав дружині, яка, до слова, стала волонтеркою і допомагала з купівлею всього необхідного.
19 грудня 2023 року чоловік отримав бойове поранення, через яке згодом 3 групу інвалідності. Та навіть вже будучи вдома, він і надалі тримає зв’язок з військовими та разом з дружиною допомагає їм і твердо переконаний – Україна переможе!
