Поліна час від часу привертає увагу мами неголосним плачем. Маляті ще немає й доби, дівчинка народилася у ніч проти четверга, 31 березня. Перинатальний центр у Чернівцях – третій пологовий будинок, куди звернулася киянка Марина, мама Поліни. У перші два влучили російські бомби. 

«Заклад у Києві, де я мала народжувати, обстріляли. Тож ми з чоловіком вирішили поїхати до друзів, за 20 кілометрів від Ірпеню. Думали, зможемо скористатися послугами тамтешнього пологового, але він також потрапив під ворожий вогонь. Тому поїхали на Західну Україну. Чоловік працює у віконному бізнесі, у Чернівцях є його завод, тож має друзів, колег, вони нам допомагали», – розповіла Марина. 

Звісно ж, народжувати у незнайомому місці було трохи лячно, однак у Чернівцях її оточили увагою та турботою – і у жіночій консультації, і у перинатальному центрі. 

«Тут гарно, вражені виглядом, сервісом, дуже всі привітні», – каже породілля. 

Історій, як у Марини, від початку війни, у перинатальному центі вже чули чимало, пояснює заступниця генерального директора закладу із загальних питань та комунікацій Любов Годнюк. Саме тому тут намагаються усіляко розрадити породіль-переселенок. Вони мають триразове харчування, усі необхідні медикаменти, допомогу від благодійників – одяг, засоби гігієни, харчування для діток. 

«Вдячні нашим доброчинцям, які у цей період підтримують вагітних жінок, переселенок і не лише. Наприклад, привозять дитячі візочки, суміші, підгузки, печиво, яке можемо роздати нашим пацієнткам в укритті під час повітряної тривоги», – розповіла Любов Годнюк. 

Вона також зауважила, що із переселенками у центрі працюють психологи-волонтери – допомагають їм подолати тривожність.