Сьогодні 81-ші роковини від початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гiтлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.

Урочище Бабин Яр у місті Києві - можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у минулому столітті на всій території України.

Сьогодні Бабин Яр має слугувати світовій спільноті застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної порожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релiгiйною або іншими ознаками.

Осмислюючи жах Голокосту, інших численних злочинів тоталітарних режимів минулого століття, вшановуючи пам'ять жертв, мужність героїв, нескореність народів та самопожертву праведників, цивілізований світ проголосив гасло «ніколи знову».

Проте у XXI столiттi геноцид знову прийшов на українську землю. Сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв'язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв'язання єврейського питання, а вигаданий у російській Федерації «антифашизм» став прямою загрозою для євреїв у сучасній Україні. Російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Жорстокі масові вбивства людей рашистами, вчинювані ними фізичні й моральні тортури, намагання спалити тіла, щоб приховати свої злочини, як свого часу, вiдчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають усе людство.

Світове співтовариство має пам'ятати: мир, безпека й рівновага у Європі та світі можливi тiльки після того, як Україна переможе у війні, а всіх рашистських злочинців буде належно покарано - так, як колись було покарано нацистських злочинців. Кожен наш співвітчизник, кожен сантиметр української землі, кожна зруйнована будівля і розбита пам'ятка будуть свідками у процесi над тоталітарним режимом, що сьогодні чинить терор на нашій землі.