Розповідаємо про основні «так» і «ні» професії, які дозволять вам обрати хорошого спеціаліста. Отже, психолог:
НЕ повинен мати вищу саме медичну освіту
Психолог МОЖЕ мати вищу медичну або гуманітарну (психологічну) освіту.
НЕ може призначати лікарські препарати
Психологи надають психологічну допомогу із застосуванням доказових методів і підходів, які не передбачають призначення ліків. Призначати їх може лише психіатр.
НЕ займається патологіями
Психологи допомагають впоратися з психологічними та міжособистісними проблемами, стресовими подіями, подоланням залежностей тощо. А психічними розладами, патологіями займається психіатр: діагностує й здійснює експертизу психічних захворювань, визначає потрібні медикаменти, коригує лікування.
НЕ засуджує й не приймає рішення за клієнта
Професійний психолог не підказує відповіді й не приймає рішення за клієнта. Не критикує, не засуджує та не вішає ярлики на нього.
НЕ розголошує інформацію
Все, що відбувається під час сеансу терапії – суворо конфіденційна інформація. Неприпустимо без згоди пацієнта ділитися відомостями, отриманими під час терапії, або обговорювати його стан з іншими особами.
Так, психолог повинен мати вищу освіту за напрямом «Психологія»
Запитайте у фахівця про його освіту та професійну підготовку. Це звичайна практика, і, як правило, психологи радо діляться інформацією про свою освіту й досвід.
Так, психолог зазвичай має конкретну спеціалізацію:
Так, психолог використовує визначені методи і підходи в роботі
Психолог не лікує і не має відповідей на всі ваші запитання. Він допомагає вам розвʼязати вашу проблему, подолати виклик чи пережити травмівний досвід. І робить це завдяки певному терапевтичному підходу: психодинамічний, біхевіоральний, когнітивний, арттерапія, психодрама, гештальт-терапія тощо.
Так, психолог потребує супервізії та особистої терапії для себе
Перш за все психолог – теж людина. Тож у певні моменти може втратити орієнтири, перенести переживання клієнта на себе чи навпаки. Взаємодія з колегою допомагає відновити стан та підвищити кваліфікацію.