15 грудня 2023 року набуває чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП). Цей закон вперше на законодавчому рівні регулює сукупність багатоманітних відносин між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та іншими суб’єктами, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції (адміністративними органами), з фізичними та юридичними особами. Він стане загальним, рамковим нормативно-правовим актом, що запровадить якісно новий рівень регулювання діяльності органів влади під час реалізації прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Положення нового закону регламентують поведінку фізичних та юридичних осіб та публічної адміністрації під час розгляду адміністративних справ, прийняття публічною адміністрацією рішень, оскарження дій публічної адміністрації, виконання адміністративного акта. Новий закон визначить єдині для всіх принципи, строки та порядок розгляду адміністративних справ.

Закони про адміністративну процедуру діють у всіх державах-членах ЄС як невід’ємна частина «права на належне урядування», закріпленого Хартією основних прав Європейського Союзу.

Закон України «Про адміністративну процедуру»:

а) запроваджує рамкове регулювання принципів та правил поведінки органів влади у відносинах з громадянами та бізнесом;

б) підвищує правовий захист осіб та забезпечує законність, визначеність та передбачуваність усіх дій органів влади;

в) розширює можливості осіб у їх взаємодії з державою;

г) встановлює вимоги до форми та змісту адміністративних актів і правил набрання ними чинності;

д) закріплює права та обов’язки учасників адміністративного провадження.

Для громадян важливо знати, що ЗАП запроваджує:

• необхідність забезпечення переконливих доказів замість припущень – рішення, які приймаються органами влади, ґрунтуватися виключно на законі та встановлених фактах справи, ґрунтуючись на переконливих доказах;
• участь фізичних і юридичних осіб у процедурі та їх заслуховування, представлення доказів, залучення свідків, інформування про хід справи та рішення;
• необхідність обґрунтування та інформування від адміністративного органу – органи влади повинні ухвалювати рішення, належним чином передавати їх учасникам та вказувати, до якого органу учасники можуть звернутись з його оскарженням;
• альтернативу у вигляді досудового оскарження – учасники матимуть право оскаржувати рішення адміністративного органу до адміністративного органу вищого рівня за процедурою досудового оскарження, а також оскаржувати рішення в суді;
• чітке обмеження можливості скасування або зміни рішення, захищаючи таким чином набуті права особи та юридичну визначеність.

Громадяни матимуть право звертатись до адміністративних органів за наданням послуг, які вони потребують за процедурою визначеною цим законом, а адміністративні органи матимуть чіткий алгоритм дій (викладений у ЗАП) при наданні таких послуг.