Поруч із реальною реабілітаційною допомогою продовжує існувати її пострадянський клон.

Мова про пасивні методи лікування та відновлення.

В переважній більшості випадків вони асоціюються з чимось приємним: теплом електрофорезу, вібраціями ультразвуку або міцним сном після електротерапії. Звісно, кожній людині хочеться вірити в дієвість нехитрих і невибагливих «диво-методів».

Черговим яскравим прикладом цього напряму можна вважати пелотерапію. Або ж простою мовою – лікування грязями.

Загалом їх існує чотири види: сапропелеві, торфʼяні, сульфідні і сопкові. Всі «лікувальні» грязі мають різні фізичні властивості, хімічний склад та показники (рН).

Дію грязей обґрунтовують наявністю в ній сірководню, аміаку та деяких газоподібних речовин, які проникають через шкіру. Вони буцімто впливають на нервові закінчення, кровообіг, залози внутрішньої секреції та процеси обміну речовин.

Є лише одна суттєва проблема – грязі не лікують та не сприяють процесу реабілітації. Принаймні, науковці про такі властивості пелотерапії не знають.

Натомість – активна реабілітація має серйозне доказове підґрунтя та незлічену кількість якісних рандомізованих досліджень, опублікованих в авторитетних виданнях.

Всі послуги з ефективної і дієвої реабілітації – безоплатні для людей та повністю покриваються НСЗУ Національна служба здоров'я України в рамках Програми медичних гарантій.

Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.