Афідевіт – письмова урочиста заява про наявність або відсутність певних фактів (подій), які мають юридичне значення. Про це повідомили у Міністерстві юстиції України.

У більшості випадків він потрібен для використання за кордоном, коли звичайний документ не можна легалізувати або апостилювати, зокрема:

- довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- документи без печаток або підписів. Наприклад, друковані електронні довідки.

Крім того, за допомогою афідевіту можна підтвердити місце проживання людини, утримання дитини, родинні зв’язки, факт того, що особа не перебуває у шлюбі, джерела фінансування, досвід роботи тощо.

Оформляють афідевіти державні та приватні нотаріуси.

До переліку дій, що вчиняють нотаріуси, передбаченого статтею 34 Закону України «Про нотаріат», належить засвідчення справжності підпису на документах.

Нотаріуси засвідчують справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріуси засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.

Не можуть нотаріуси засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органу (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на такому документі може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.

Згідно з вимогами юридичних установ деяких країн до письмових урочистих заяв (афідевітів) повинні долучатися на підтвердження фактів, викладених у цих заявах, документи (листи, фотокартки, квитанції, довідки, витяги тощо).

Документи, що додаються до афідевіту на підтвердження викладених в ньому фактів, підшиваються перед афідевітом.

Щодо посвідчувального напису, який проставляється нотаріусом на афідевіті, варто зазначити, що наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за № 1318/18613, затверджені Правила ведення нотаріального діловодства, якими в додатку 25 передбачені форми посвідчувальних написів №№ 64 - 68 про засвідчення справжності підпису на документах та засвідчення справжності підпису на афідевіті з додатками відповідно.

Наявність додатків повинна бути застережена в посвідчувальному написі.

З метою засвідчення справжності підпису на афідевіті особа має звернутися до будь-якої державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса з документом, що посвідчує особу (паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»), та документами (листи, фотокартки, квитанції, довідки, витяги тощо), які будуть підшиті до афідевіту.

Засвідчення справжності підпису особі необхідно буде сплатити. У випадку засвідчення справжності підпису приватним нотаріусом розмір плати буде визначатися за домовленістю сторін, тоді як державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито та стягують плату за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру.

Звертаємо увагу, що офіційні документи (у цьому випадку – афідевіт), які складені на території України, з метою використання їх на території інших держав потребують процедури легалізації.

Інформація станом на 18.04.2025