Кожна дитина має право на безпеку, турботу, повагу та захист від будь-яких форм насильства, жорстокого поводження, експлуатації й занедбаності.
Однак не кожна дитина може самостійно розповісти про те, що її права порушують. Іноді вона боїться, соромиться, не знає, до кого звернутися, або залежить від дорослих, які завдають їй шкоди.
Саме тому так важливо, щоб поруч були небайдужі люди, готові помітити проблему та не залишити її без уваги.
ЯКІ СИТУАЦІЇ МАЮТЬ НАСТОРОЖИТИ?
- Дитина зазнає фізичного, психологічного чи сексуального насильства.
- Дитина залишається без належного догляду, харчування або необхідної медичної допомоги.
- Дорослі принижують, залякують, експлуатують дитину або використовують її у власних інтересах.
- Дитина перебуває в умовах, що загрожують її життю, здоров'ю чи розвитку.
- Дитина змушена жебракувати, працювати всупереч законодавству або перебуває в інших небезпечних обставинах.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВАМ СТАЛО ВІДОМО ПРО МОЖЛИВЕ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ?
- Не ігноруйте ситуацію. Навіть якщо ви не впевнені в обставинах, повідомте про свої спостереження.
- Оцініть, чи є безпосередня загроза дитині. Якщо так — негайно телефонуйте до поліції за номером 102, а за потреби медичної допомоги — 103.
- Зверніться до служби у справах дітей за місцем проживання або перебування дитини. Повідомте, що саме вас насторожило, де перебуває дитина та які обставини вам відомі.
- Надайте відому вам інформацію. Зазначте факти, час, місце події та інші важливі обставини. Не потрібно самостійно проводити розслідування чи наражати дитину на небезпеку.
- Не поширюйте особисту інформацію про дитину в соціальних мережах. Її безпека та конфіденційність мають бути пріоритетом.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Повідомити про можливе порушення прав дитини може кожен — сусід, родич, педагог, медичний працівник або будь-яка небайдужа людина.
Не потрібно чекати, поки станеться щось непоправне. Не потрібно мати всі докази, щоб повідомити про можливу небезпеку. Перевірку обставин та необхідні заходи здійснюють уповноважені органи.
Дитина може не знати, як попросити про допомогу. Але дорослі можуть помітити, почути та діяти.
Не залишайтеся осторонь! Іноді саме ваше небайдуже ставлення та своєчасне звернення стають першим кроком до захисту дитячого життя, здоров'я та майбутнього.
