Коли дитина втікла з дому: як діяти батькам
опубліковано
06 листопада 2026
року о
14:00
Самовільне залишення дитиною дому або іншого місця проживання — це ситуація, яка потребує особливої уваги дорослих. За такою поведінкою можуть стояти сімейні конфлікти, непорозуміння з батьками, психологічні труднощі, булінг, насильство або вплив сторонніх осіб.
Найважливіше для батьків — не панікувати, діяти оперативно та подбати про безпеку дитини.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА ПІШЛА З ДОМУ ТА НЕ ПОВЕРНУЛАСЯ?
1. Не зволікайте зі зверненням до поліції.
Якщо місцезнаходження дитини невідоме, негайно телефонуйте 102 або 112. Не потрібно чекати 24 години чи сподіватися, що дитина повернеться самостійно.
2. Надайте поліції якомога більше інформації.
Підготуйте:
актуальну фотографію дитини;
опис зовнішності та одягу;
інформацію про час і обставини зникнення;
номер телефону дитини;
відомості про друзів, знайомих та можливі місця перебування;
інформацію про стан здоров'я та особливі потреби дитини.
3. Залишайтеся на зв'язку.
Перевірте можливість зв'язатися з дитиною, її друзями, родичами, однокласниками. Повідомте поліції всю отриману інформацію та виконуйте рекомендації правоохоронців.
4. Не звинувачуйте та не погрожуйте дитині.
Коли дитину знайдено, важливо зберігати спокій. Не починайте розмову з докорів, покарань чи звинувачень. Насамперед переконайтеся, що дитина почувається безпечно.
5. З'ясуйте причини такої поведінки.
Постарайтеся зрозуміти, що спонукало дитину залишити домівку. Вислухайте її без осуду. За потреби зверніться до психолога, фахівця із соціальної роботи та Служби у справах дітей.
ЯК ЗАПОБІГТИ ПОВТОРЕННЮ ТАКИХ ВИПАДКІВ?
Будуйте довірливі стосунки з дитиною.
Цікавтеся її переживаннями, проблемами та колом спілкування.
Не застосовуйте фізичне покарання, приниження та психологічний тиск.
Не ігноруйте різкі зміни в поведінці дитини.
Навчіться чути дитину та поважати її почуття.
За необхідності своєчасно звертайтеся по фахову допомогу.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Самовільне залишення дитиною місця проживання — це не лише проблема дисципліни. Часто це сигнал про те, що дитина переживає труднощі, з якими не може впоратися самостійно.
Не шукайте винних — шукайте причини та шляхи допомоги. Кожна дитина повинна мати місце, де вона почувається захищеною, почутою та потрібною.
Безпека дитини починається з небайдужості дорослих!
Безпека дитини починається з небайдужості дорослих!