«Можу сказати точно, що після перших зруйнованих десь поряд будинків відбуваються певні зміни - виникає розуміння того, що твій дім може бути наступним. Ми одна країна і одна команда, тому потрібно об’єднуватись у боротьбі проти ворога», - говорить Роман.

Чоловік проживав у Харківській області та працював тренером по фітнесу. На початку повномасштабного вторгнення бачив, як заходять російські колони у напрямку Харкова та як їх знищували.

«Намагався долучитись до Азову чи ТРО Харкова, де вже не було місць, казали почекати. Вирішив виїхати до батьків на Полтавщину і там долучитись до ЗСУ після того, як авіація зруйнувала кілька сусідніх будинків», - каже військовий.

Бойового досвіду Роман не мав, тільки закінчив військову кафедру. 21 березня 2022 року прийняв посаду командира 5-ї групи спеціального призначення новоствореної 71 ОЄБр. Виконував завдання за призначенням на Київщині, Херсонщині, Донеччині та на Запорізькому напрямку.

Чоловік отримав два легких поранення та за медичною допомогою не звертався. В ході наступально-штурмових дій поблизу Вербового отримав третє - вже тяжке.

«Тоді я вже був командиром 6-ї роти спеціального призначення. Завжди був поряд зі своїми хлопцями, планував та виконував завдання і безпосередньо з ними тоді штурмував ворожі позиції» - згадує Коуч.

Після танкового обстрілу уламками пошкодило стегновий нерв та біцепс правої руки.

Евакуювали військового через 19 годин. За кілька місяців лікування почав ходити, але нога повноцінно не функціонує і досі. Останнім етапом евакуації були Чернівці. Зрештою, рішенням ВЛК був визнаний обмежено придатним.

У лікарні військовий зустрів свою майбутню дружину, тому хотів продовжити службу саме в Чернівцях. Написав рапорт і через два місяці був переведений до ТЦК та СП.

«Хоча зараз я тут, та про війну думаю постійно. Спілкуюсь зі своїми побратимами, доначу, сам купую, що можу для них», - каже воїн.

В ТЦК та СП військовий служить місяць. Зазначає, що в певних моментах на передовій легше, ніж в тилу.

«Ми комплектуємо частини та підрозділи особовим складом, направляємо на навчання військовозобов’язаних. Виконуємо комплекс різних заходів, без яких неможливо підтримувати бойовий потенціал нашого війська.

А про себе я знаю все: і де був, і що робив, і чого вартий, тож на критику стосовно військових із ТЦК від людей, які для перемоги не зробили і 1% з того, що зробили мої хлопці і я - реагую стримано», - зазначає Роман.

Ніхто з нас не народжений для війни, але маємо зробити все, щоб наші діти народжувалися у мирній країні.