Аграрій Олександр Бурлака у перше за чотири тижні затримався вдома на кілька днів – організовує роботу у своєму приватному підприємстві. 

Каже, щороку сіяв сою, але зараз вирішив закласти також ділянку ячменю, бо ж воєнний час, потрібне продовольство. Вирощують і пшеницю, її вже підживили. 

Аграрій каже, від початку війни волонтерив – вивозив своїм автобусом людей із найбільш гарячих точок: Ірпеню, Бучі, Гостомеля, Києва. Вдалося врятувати шістдесятьох. Від обстрілів Бог уберіг. Але часто траплялося так, що лишень проїхали дорогою, а за кілька хвилин по ній уже гатять ворожі танки. 

«Жив у такому режимі: приїхав, помився, переодягнувся, рушив далі. Хотів, аби якомога більше людей опинилися у безпеці», – пояснив Олександр Бурлака. 

Нині ж треба трохи «відпочити» на полі, жартує чоловік. У його підприємстві «Лілія», що в Недобоївцях, кипить робота. Аграрії сподіваються на добрий урожай. І на мир