23 травня в українському суспільстві відзначають День Героїв. Ідея пам’ятної дати зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. Потім День Героїв продовжили відзначати в українській діаспорі. З відновленням Україною незалежності в 1991 році пам’ятна дата почала повертатися. А з нападом рф на Україну в 2014 році пам’ятний день стали відзначати масштабніше, поряд з історичними постатями борців за незалежність у XX столітті вшановують сучасних героїв, які на полі бою захищають Україну від російської агресії.

Сьогодні Україна як держава й українці як суспільство докладають зусиль, щоб віддати щиру шану героям, які віддали своє життя за волю і соборність країни у російсько-українській війні, та щоб пам’ять про них була живою. Ми згадуємо всіх поіменно, розповідаємо історії їхнього життя, називаємо на їхню честь вулиці та встановлюємо пам’ятні знаки. Тому що усвідомлюємо, що завдячуємо їм можливістю продовжувати жити у своїй державі.

Імена та історії людей, які героїчно стали на захист країни від повномасштабного російського вторгнення, ми ще дізнаємося і фіксуємо в ході цієї кровопролитної війни. Момент гідного всеохопного пошанування ще попереду, після остаточної перемоги над російським агресором.

Проте станом на 23 травня за період з 24 лютого 2022 року сотні військових відзначені державними нагородами за відсіч агресорові. Щонайменше 147 станом на 22 травня були нагороджені найвищою державною нагородою “Герой України”, з них – 75 посмертно.

Окремі історії військових, які стали на захист України після широкомасштабного вторгнення рф, розповідаємо у День Героїв.

Довідково

Ідея Свята Героїв виникла у середовищі українських націоналістів. Уперше офіційно воно було запроваджене постановою ІІ Великого Збору ОУН, який відбувся у квітні 1941 року в Кракові. Дату 23 травня обрали не випадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 травня 1938 та 25 травня 1926 року були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.

Свято Героїв під час Другої світової війни та після її завершення відзначали учасники визвольного руху. Цей день був особливим у середовищі української діаспори, яка популяризувала тяглість української військової традиції та героїзм воїнів від часів Русі, козаччини до двадцятого століття, наводячи приклад Української Галицької армії, Січових Стрільців, Армії УНР, ОУН та УПА. Пам’ять про полеглих героїв, знакові битви вони вважали потужним мобілізаційним та патріотично-виховним чинником, який мотивував до боротьби за незалежність наступні покоління.

Після 1991 року свято стало набувати популярності, особливо на заході України. Наразі цей пам’ятний день не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає. Особливо, з огляду на те, що з 2014 року українці відстоюють територіальну цілісність та право на вільний вибір розвитку своєї держави у війні з рф.