«Зберегти Україну було важливіше за все», – з такими думками буковинець Сергій повертався на Батьківщину з Італії в лютому 2022 року. За кордоном чоловік прожив 18 років, мав власну справу з ремонту і обслуговування суден.

У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади його підрозділ вирушив на зустріч ворожим військам. Перша позиція була у військовій частині у Вознесенську, де колись Сергій проходив строкову службу.

«Там, через 27 років, я зустрів свого командира роти, з яким служив строкову. Зараз він командир однієї з військових частин. Розмовляли, згадували минуле, і тоді він дав мені позивний Дід», – каже буковинець.

Далі численні запеклі битви, під час яких, каже Сергій, десантники воювали як титани. Він розповів про один з важких, але успішних боїв неподалік Лисичанська влітку 2022 року.

«Наша рота нарвалась на 25 мотострілецьку бригаду. Там було кілька десятків танків і БМП. На нас йшов ряд танків, а позаду них піхота. Тоді було знищено 12 танків противника, решта розвернулися і втікали. Також ліквідовано кілька БМП. Наступ вдалося відбити. Ввечері в окоп прилетіли міни – отримав поранення. Мене евакуювали хлопці під артобстрілом», – розповідає чоловік.

Військовий каже, що збереженими життями він та побратими завдячують професійності командира. Знаний воїн на псевдо Мангуст загинув за два дні після того бою.

Сергій повернувся на фронт щойно завершив лікування. Невдовзі став головним сержантом взводу в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді. Пройшов відповідну підготовку, а також навчання в Німеччині, де підрозділ отримав техніку.

«Німці були вражені нашою тактикою бою. Казали, що ми безсмертні і вони ще в нас можуть повчитися. Інструктор, морський піхотинець, зняв зі свого берета кокарду і подарував мені. Було зворушливо. Коли проводжали нас, в них сльози були на очах, бо знали, куди повертаємося», – пояснює Сергій.

Коли здоров’я чоловіка погіршилося, його перевели в тил на посаду командира відділення роти охорони ТЦК. Військовослужбовцю доводиться долучатися і до оповіщення, що, зізнається, морально важко після пережитого на фронті.

«Постійно тут чуємо від людей, що це не їхня війна, що в них є турботи важливіші. Хоча, що може бути важливішим за оборону нашої землі. Є конституція і кожен громадянин має захищати Україну. Інакше ми зникнемо як країна», – наголошує чоловік.