Коли ми стикаємося з втратою, то разом із горем відчуваємо безнадію та відчай.

Безпорадність і неможливість щось змінити, щоб повернути близьку людину, – те, що мучить і не дає спокою. Це робить горювання ще тяжчим. Але мусимо жити далі – заради себе, заради тих, хто живий, заради тих, хто пішов.

Існують певні правила, які допоможуть пережити втрату та підтримати у горі інших членів родини, наприклад дітей. Вони прості, але натомість працюють.

Що робити, як і де брати сили, щоб жити далі після втрати близької людини, розказала психологиня Тетяна Єрмолаєва, учасниця проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни» та одна з тих, хто надавав підтримку потерпілим та свідкам трагедії у Дніпрі 14 січня ц. р., коли внаслідок влучання російської ракети у багатоповерхівку загинуло 46 людей.