Українці! Українки!

Усі наші захисники й захисниці!

Щороку 26 квітня світ згадує Чорнобильську катастрофу, найстрашнішу атомну катастрофу в історії людства.

Але цьогоріч замало просто згадати Чорнобиль. І замало сказати традиційні слова вдячності героям-ліквідаторам. Замало нагадати, чому і як стала можливою та катастрофа. Замало повторити висновки, які кожна розумна людина й кожне адекватне суспільство мають зробити.

Бо цього року Росія створила нові загрози, які могли б перевершити навіть ту найстрашнішу аварію.

Я пригадую ніч 4 березня, коли стало відомо про пожежу на Запорізькій АЕС.

Коли російські танки обстрілювали станцію. Вони точно знали, по якому обʼєкту ведуть вогонь. Але в них був наказ за будь-яку ціну захопити об'єкт.

Їх не хвилювало нічого. Не хвилювало, що Запорізька станція – найбільша у Європі. Вони й не думали, скільки там енергоблоків і чим може завершитися обстріл.

Тієї ночі я говорив зі світовими лідерами. З усіма, хто міг вплинути на події й зупинити Росію. Говорив з Президентом Байденом, з канцлером Шольцом, з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, з Президентом Польщі Анджеєм Дудою... Говорив з директором МАГАТЕ паном Гроссі.

Якби світ не прокинувся тієї ночі, ми б сьогодні вже не згадували про Чорнобиль, бо всі думки були б про те, що Росія наробила на Запорізькій АЕС.

Це навіть дивує, як швидко й повністю Росія – ціла держава – може забути про найстрашнішу катастрофу, яку пережили і її люди також.

Ліквідацією наслідків Чорнобильської аварії у 1986 році займалися не тільки українці, а й білоруси, росіяни й інші.

Про ту катастрофу мали б розповідати і в російських школах. Мали б нагадувати в Росії щороку 26 квітня, як це роблять в усьому цивілізованому світі.

А замість цього прямо сьогодні вони запустили три ракети проти України так, що вони пролетіли безпосередньо над блоками наших атомних станцій. Причому одразу трьох атомних станцій. Над Запорізькою, над Хмельницькою та Південно-Українською АЕС. Що це таке? Вони що, погрожують? Чи вони пристрілюються? Просто немає слів...

Виявляється, що вони не усвідомлюють, що таке Чорнобиль. Від слова «взагалі».

Російські війська, які намагалися наступати на Київ через Чорнобильську зону, використовували цю закриту територію як військовий плацдарм.

Вони облаштовували позиції на землі, на якій просто заборонено навіть стояти. Вони ганяли бронетехніку по території, де захоронені забруднені радіацією матеріали й де кількість радіоактивних часток просто зашкалює. Вони зруйнували пункти дозиметричного контролю. Зламали й розікрали систему контролю радіаційного стану на ЧАЕС. Розграбували ядерну аналітичну лабораторію...

Вони вкрали навіть забруднені речі, які конфіскували в порушників правил зони відчуження!

Лише завдяки професійності й сумлінності наших фахівців, які працюють на Чорнобильській станції та на інших об'єктах Чорнобильської зони, вдалося врятувати Україну, врятувати Європу від нової катастрофи.

Лише завдяки професійній команді Запорізької АЕС та всієї нашої атомної галузі вдається в умовах війни забезпечувати безаварійну роботу станцій.

Сьогодні у Києві з візитом перебував директор МАГАТЕ пан Гроссі. Обговорили з ним всі небезпеки, створені Росією, та шляхи можливого впливу на ситуацію, щоб убезпечити Європу та світ від абсолютно безвідповідальних дій Російської Федерації.

Також нагородив сьогодні наших героїв – працівників зміни на Чорнобильській станції, які не залишили об'єкт, які підтримували роботу ЧАЕС попри загрозу своєму життю і попри нерозуміння окупантами навіть елементарних основ радіаційної безпеки.

Вважаю, що після всього, що російські військові зробили в Чорнобильській зоні та на Запорізькій АЕС, ніхто у світі не може почуватися безпечно, знаючи, яка кількість атомних обʼєктів, ядерної зброї та відповідних технологій є в російської держави.

Якщо в Росії забули, що таке Чорнобиль, то це означає, що потрібен глобальний контроль над російськими атомними об'єктами і ядерними технологіями.

Говорив сьогодні з Премʼєр-міністром Японії. Зокрема, про небезпеки, створені Росією. Про ситуацію на полі бою в Україні. Подякував Японії за потужний санкційний пакет, за підтримку й за лідерство, яке необхідне, щоб примусити Росію до миру й до визнання фундаментальних основ міжнародного права. Обговорили також післявоєнне відновлення України й можливу роль Японії у майбутніх безпекових домовленостях.

З візитом у Києві побував Премʼєр-міністр Румунії. Подякував за оборонну й політичну підтримку.

Обговорили з ним не тільки двосторонню взаємодію між нашими державами та спільну роботу заради захисту свободи ц Європі, а й взаємодію на рівні Євросоюзу. Розглядаємо однаково з Румунією як перспективи, так і загрози для європейської єдності, зокрема в Чорноморському регіоні.

Домовилися працювати разом ще більш наполегливо, щоб гарантувати безпеку в нашому регіоні.

Сьогодні в Німеччині відбулася важлива зустріч на рівні міністрів оборони держав – партнерів України. Ключове питання – посилення захисту всієї Європи від агресивних амбіцій Росії.

У вільному світі вже майже не залишилося тих, хто не розумів би, що війна Росії проти України – це лише початок.

Фінальною метою керівництва Росії є не просто захоплення території України, а розшматування всього центру і сходу Європи та глобальний удар по демократії.

Тож вільний світ має право на самозахист. І саме тому буде допомагати Україні ще більше.

Я вдячний Великій Британії й особисто Прем'єр-міністру Борису Джонсону за швидку й позитивну реакцію на наш запит про лібералізацію торгівлі. Саме зараз це особливо важливо для підтримки нашої держави.

Британія оголосила про скасування всіх без винятку мит і квот на імпорт українських товарів. Це дасть нам змогу зберегти тисячі робочих місць в умовах війни й забезпечити суттєву активізацію економічних відносин з Британією.

Очікуємо аналогічних рішень від інших партнерів.

Хочу підкреслити, що це важливо не тільки для нашої країни, не тільки для кожної з країн-партнерів. Це додає стабільності глобальним ринкам, особливо – ринку продовольства, який через війну Росії проти України перебуває за крок від масштабної цінової кризи.

Можемо уникнути кризи тільки одним шляхом – посилювати співпрацю й тиснути на Росію, щоб вона відмовилась від цієї війни.

Сьогодні російські війська продовжили ракетні удари по нашій землі, зокрема в Одеській області. Продовжили атакувати наші війська під Харковом, на Донбасі. Намагаються зобразити в Херсоні та в частині Запорізької області нібито «нову владу». Міняють прапори, демонструють якихось самогубців у ролі колаборантів.

А що це дає Росії? Тільки нові втрати. Буде новий санкційний пакет від Євросоюзу. Буде ще більше обмежень для торгівлі. Неминуче буде відмова абсолютної більшості країн світу від російської нафти та інших російських енергоносіїв. Жодній адекватній країні не захочеться запрошувати до співпраці «Росатом». Більшості росіян доведеться заплатити бідністю за агресивну політику керівництва їхньої держави.

І кожного – я підкреслюю це – кожного воєнного злочинця й колаборанта ми встановимо, знайдемо і притягнемо обов’язково до відповідальності. Що довшою й жорстокішою буде ця війна, то більше ресурсів буде витрачено не тільки нами, а й світом на встановлення справедливості та покарання всіх винних.

Настане час, коли й Росії доведеться визнати, що мир потрібен.

Відвідав сьогодні в лікарні «Охматдит» Іллю Матвієнка та Кіру Обедінську. Кірі 12 років, а Іллі якраз сьогодні виповнилося 10 років. Вони жили в Маріуполі, поки не прийшла російська армія. Мама Іллі загинула під час бомбардування міста. Батько Кіри, відомий спортсмен, екс-капітан збірної України з водного поло Євген Обедінський, був убитий снайпером.

Окупанти вивезли дітей із міста, фактично вкрали, і знадобилося дуже багато зусиль, щоб повернути їх. Я вдячний усім, хто долучився до цієї справи. Особливо вдячний Ірині Верещук та Андрію Єрмаку, які координували це завдання, всій нашій команді.

Зараз Ілля – з бабусею, Кіра – з дідусем. З єдиними рідними людьми, які в них залишились. Допоможемо їм усім, чим потрібно. Допоможемо підняти дітей.

І ми обов'язково зробимо все, щоб повернути всіх наших українських діточок в Україну. Хай у Росії ніхто не сподівається, що Україна забуде чи пробачить викрадення наших дітей, депортацію наших громадян. І знищення Маріуполя.

Також подякував лікарям «Охматдиту» за їхню працю. За те, що вони за будь-яких обставин рятують життя і стараються відновити у дітей відчуття миру. Дуже дякую вам, шановні наші лікарі.

Перед записом вечірнього звернення вже традиційно підписав указ про нагородження наших героїв. Державними нагородами відзначені 243 військовослужбовці Збройних Сил України.

Вічна вдячність усім нашим захисникам і нашим захисницям!

Вічна пам'ять кожному, хто віддав життя за Україну!

Слава Україні!