Шановна пані Голово Конгресу депутатів!

Шановний пане Голово уряду!

Шановні пані та панове депутати й сенатори!

Шановні члени уряду!

Дорогий народе Іспанії!

Дякую за цю можливість, з великою повагою від усього українського народу до вас.  

Я звертаюся до вас із надією, що саме ви зрозумієте найбільше наш біль від війни та нашу надію на мир. Тому що для нас в Україні зараз під загрозою абсолютно все, що і для вас є основою суспільного життя.

Ми – одна з найбільших країн Європи. І одна з найбільш строкатих. Але об'єднаних – демократією й повагою до кожної людини, до кожної спільноти.

Я хочу навести вам тільки один приклад про нашу державу, про наше життя. У нас створена та діє Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій. Різні конфесії, різні погляди на суспільне життя й відносини між державою та церквою завжди мирно і з повагою до інших узгоджуються у форматі цієї ради. Це лише один приклад, але він показує, що ми, українці, налаштовані на мир і безконфліктність навіть у таких чутливих питаннях, які в багатьох інших суспільствах завжди викликають суперечки та конфліктність.

Росія прийшла з війною на нашу землю не вчора й не позавчора – вже давно. Ми захищаємо нашу державу від жорстокої, нічим не спровокованої агресії ще з 2014 року. Спочатку – окупація нашого Криму. Потім – війна на українському Донбасі. Тепер – уже 41 день повномасштабного вторгнення. Найстрашнішої війни у Європі з часів Другої світової війни.

Але для чого Росія прийшла до нас, у наш дім, в Україну? Що саме повинна знищити російська зброя?

Не просто наших людей. Не просто будь-яку основу мирного життя. А й можливість жити без диктатури. Можливість жити без державного насильства. Можливість бути стійкою відкритою демократією. Можливість мирного співжиття різних релігій, різних спільнот.

Формат російського державного життя не передбачає всього того, що є абсолютно звичним для нас, для України. Росія хоче зробити так, щоб в усьому нашому регіоні домінував тільки один порядок – тиранічний. Щоб будь-яка різноманітність була знищена. Щоб було неможливо знаходити спільну мову та компроміси між різними спільнотами.

Саме так це є зараз у Росії. Саме так вона хоче зробити в Україні. А потім і в усьому регіоні Східної та Центральної Європи.

А що буде далі?

Я знаю, що для вашої країни, для Іспанії, важливо, щоб демократична система була захищеною. Щоб мир на Європейському континенті був гарантований.

Але як це може бути тепер? Після того як Росія почала спрямовувати всі свої державні ресурси на поширення війни й руйнацію будь-якої основи нормального життя.

Просто уявіть це – матері в Україні пишуть на спинах своїх маленьких діточок звичайною ручкою ім'я дитини, телефонні номери близьких... Навіщо? Бо якщо окупанти вб'ють батьків, щоб був хоч маленький шанс, що врятують цих дітей.

Уявіть, що люди зараз у Європі живуть тижнями у підвалах, щоб урятувати життя. Від обстрілів, від авіабомб. Щоденно! 2022 рік, квітень, а реальність в Україні – як у квітні 1937-го. Коли увесь світ дізнався назву одного з ваших міст – Герніки. Уявіть, що у звичайних містах можуть бути штучно створені такі умови, коли понад сто тисяч людей тижнями живуть без води, без їжі, без ліків.

Російські війська заблокували наше місто Маріуполь більш як три тижні тому. Вони знищують це місто повністю – там уже немає нічого, крім руїн. Понад 90% усіх будівель зруйновано! Вбитих людей ховали просто у дворах біля зруйнованих багатоповерхівок, де вони жили...

Російська авіація бомбардувала навіть ті будівлі в Маріуполі, про які точно знала, що там ховаються люди. Там ховались діти...

Україна говорить про це щоденно. Щоденно протягом усіх днів цього вторгнення. Але війна триває. Росія не шукає миру насправді.

А ще страшніше, що ми досі не знаємо, скільки ще триватиме війна, поки світ нарешті зробить усе, що необхідно для миру.

Санкції потрібні справді потужні. Найпотужніші. Як можна допускати, щоб російські банки генерували прибутки, поки в українських містах російські військові катують до смерті звичайних цивільних людей? Як європейські компанії можуть торгувати в державі, яка свідомо знищує наш народ?

Я знаю, що багато ваших компаній уже припинили фінансувати російську військову машину через податки. Я хочу вам подякувати. Вашим громадянам. Вашому уряду. Я вдячний цим компаніям, усій вашій державі й суспільству за принципову позицію щодо санкцій.

Але водночас я хочу звернутися до деяких компаній, як Maxam, Porcelanosa, Serkobe та інших – я думаю, ви їх знаєте краще за мене: прошу припинити бізнес із Росією.

Те, що пережило наше місто Буча, наше місто Бородянка, інші наші міста, – це воєнні злочини. Злочини проти людяності. Без термінів давності. Це абсолютно чітка основа для того, щоб російські військові та командири були засуджені міжнародним судом.

Як у цих умовах країни світу можуть вільно купувати російську нафту й допускати у свої порти російські кораблі?

Пані та панове!

Іспанський народе!

Зараз на території України вирішується доля не тільки нашої держави, а й доля усього європейського проекту. Цінностей, які об'єднали всіх нас. Нас із вами. Демократії, яка об'єднала всіх нас. Прав людини, які стали для всіх нас фундаментальною цінністю.

Я вдячний вашій державі за підтримку спільних європейських рішень для миру. Але всім нам у Європі, всім нам у світі потрібно зробити ще більше для того, щоб Росія все ж таки почала шукати мир. Щоб Росія все ж таки почала поважати міжнародне право.

Що для цього потрібно?

Усі у Європі мають просто перестати боятися. Перестати бути слабкими. Мають стати сильними. Ставити цінності та демократію вище, ніж ті погрози, які поширює Росія.

Я впевнений, що страх – це не про вас. Але я прошу вас зробити все, щоб і в інших держав Європи не було страху. Ви можете допомогти нам. Допомогти миру. Дати нам зброю, яка необхідна. І ми цінуємо ту допомогу, ту зброю, все те, що ви нам вже дали. Можете підтримувати подальші санкції, які необхідні. А також знищувати страх перед Росією всюди, де тільки можна його побачити.

Бо демократія не має боятися. Свобода має бути захищена. Права людини мають бути понад усі розрахунки. Право на мир. Право на життя. Право на щастя, на вільний розвиток. Право на безпеку родини. Право на майбутнє дітей. Право на гідну старість батьків. Право на повагу до кожної спільноти. Право бути з вами, Іспаніє, разом у європейській родині.

Слава Україні!