“Мені шкода, але ваша дитина …”

Повідомляти погані новини – частина роботи лікаря. Це важкий тягар не тільки для тих, хто чує ці слова, але й для тих, хто їх говорить.

Особливо важко казати про таке батькам дитини. Й особливо важливо у цьому випадку дібрати правильні слова, щоб глибокий стрес батьків не став негативним фактором впливу на подальшу реабілітацію дитини та її адаптацію.

Тому МОЗ розробило етику спілкування з батьками про діагноз дитини:

Лікар зобов’язаний надати батькам (у тому числі і майбутнім) про стан здоров’я дитини, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.

Ця інформація має надаватись нейтрально та в повному обсязі. Лікар має використовувати чітку, зрозумілу лексику та термінологію під час повідомлення діагнозу. Також варто пояснювати спеціальні терміни загальнодоступними зрозумілими словами і використовувати короткі однозначні фрази.

Під час надання інформації забороняється рекомендувати перервати вагітність, крім випадків наявності медичних показів, або ініціювати під час розмови з батьками або законними представниками відмову від дитини.

Лікар не має схиляти пацієнта до рішення, яке вважає за правильне. Дозволено лише рекомендації та повне висвітлення можливих шляхів лікування.