#історії_війни 

Головний сержант 2 стрілецької роти сержант Андрій на псевдо "Ведмідь".

Здавалося б, що неможливо бути готовим до війни, до того, що в один момент все зміниться і життя йтиме пліч-о-пліч зі смертю. 

Пан Андрій, у цивільному житті батько трьох дітей, та депутат смт Берегомет. Він без жодних сумнівів у перший день повномасштабного вторгнення рф вступив до лав 93 об 107 обр ТрО ЗСУ.

Вже більше як півтора року чоловік сумлінно виконує завдання в районі бойових дій. Рік тому отримав поранення підірвавшись на міні, в результаті чого – ампутована кінцівка. Однак пройшовши реабілітацію і ставши на протез, він прийняв рішення продовжити нести службу разом зі своїми побратимами. Не дивлячись на все пережите пан Андрій продовжує жартувати, та посміхатися. 

«Я змирився з тим, що нема ноги, ще після третьої операції. І казав тоді: «Прив’яжіть мені палку, і я піду собі». Крім того, не міг не повернутися на службу, тому що у нас є незавершена справа. Знаючи, скільки загинуло побратимів, душа не бажала повертатись додому. Адже, поки я можу ходити, то буду допомагати хлопцям чим зможу. 

Головне не падати духом, в будь-яких ситуаціях. Рано чи пізно ми всі підемо з цього життя, але якщо йти, то з гідністю, так щоб внуки та правнуки не казали, що в якийсь момент ти все це просто кинув і не допоміг своїм нащадкам жити гідно», – розповідає Андрій.

Пишаємося відвагою наших захисників. Бережіть себе! Переможемо!