Поєднання більшої соціальної згуртованості та гнучкого децентралізованого управління, використання енергоефективних рішень стали одними з найбільш помітних факторів, що посилили стійкість країни та суспільства перед російськими ударами.

Згуртованість українського суспільства

Після початку повномасштабного вторгнення за спостереженнями Крістенсена та Тимошенка українці взаємодіяли набагато ширше, обʼєднуючи зусилля ніж до нього. Так багато людей стояли в чергах, щоб приєднатися до лав збройних сил, що багатьом добровольцям відмовляли просто через це. Українці самоорганізовувалися, щоб допомагати одне одному та армії. Це доводить безпрецедентність розгортання волонтерського руху в Україні.

Реформа децентралізації

Децентралізація виявилася незамінним елементом в умовах вторгнення. Саме вона дала змогу громадам швидше відновлювати пошкоджену інфраструктуру. Опитування 2023 року виявило високий рівень соціальної згуртованості, а підтримка місцевих інституцій була ще вищою ніж для більшості централізованих.

Електроенергію до деяких міст, сіл та містечок Харківщини було повернено вже протягом дня після повернення області. Місцева влада та приватні компанії разом працювали над відновленням електропостачання Києва та великих міст після ракетних обстрілів в жовтні 2022 року й ударів безпілотників.

До листопада було організовано тисячі «Пунктів незламності» для підзарядки гаджетів, обігріву та забезпечення доступу до інтернету. Часто в місцевих медичних закладах і на підприємствах.

Модульна, розподілена та відновлювана енергія

Хоча Україна покладається на великі атомні електростанції для задоволення попиту на електроенергію, виробництво відновлюваної енергії зростає.

Відновлювана енергія, вітрова або сонячна, виробляється модульно і розподілено. Тому, як наслідок, пошкодження однієї вітрової турбіни чи сонячної панелі має значно менший вплив на енергетичну систему в цілому.

Крім того, відновлювана енергія може вироблятися ближче до місця використання, без необхідності передачі її на великі відстані. Це зменшує залежність від вразливих ліній електропередачі. Відновлювані джерела енергії не вимагають доставки палива та потребують менше обслуговування, тому вони можуть продовжувати функціонувати, коли ланцюги постачання порушуються.

Енергетичну інфраструктуру, яка поєднує в собі всі ці функції агресорам набагато важче вивести з ладу на тривалий час. Мережева інфраструктура України вже має деякі з цих переваг, які будуть лише посилюватися, коли з’явиться більше відновлюваних джерел енергії.

У своїй статті «Чого може навчити світ Україна про стійкість і цивільне будівництво» (What Ukraine Can Teach the World About Resilience and Civil Engineering) Джонас Крістенсен та Андрій Тимошенко описали що і як зробило Україну та українську інфраструктуру витривалішими та сильнішими перед російськими ударами. Стаття є частиною американського журналу політичних досліджень Issues.

За посиланням можна ознайомитись зі статтею: https://bit.ly/issues_text