Начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк: 1927 рік. За наказом тирана Сталіна, у Харкові збудовано кооперативний будинок «Слово».

Найвидатніших українських письменників заселяють у комфортні квартири. Усі вони стали учасниками експерименту, спрямованого на виведення нового типу радянського письменника та тотальний контроль над процесом творчості. Згори будинок виглядав, як літера «С», з якої й починається «слово».

Серед мешканців будинку були такі письменники, як Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Остап Вишня, Володимир Яновський, Павло Тичина, Михайло Яловий, Іван Багряний, драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас та інші.

Через три роки після заселення почались масові арешти жителів будинку. Відтак майже усіх розстріляли. Мистецька оселя стала пасткою радянської влади для тих, хто прагнув думати й творити вільно. Пізніше ця сторінка в історії України стала одним з головних трагічних символів «Розстріляного відродження».

Ці події вдалося відтворити в українській повнометражній кінострічці режисера Тараса Томенка «Будинок «Слово». Нескінчений роман».

Обговорив фільм із його продюсером Олегом Щербиною. Поспілкувалися і про розвиток українського кінематографу, його роль у формуванні та збагаченні національної ідентичності, промоції України у світі і відновленні історичної справедливості.

Також мав нагоду, разом із працівниками галузі освіти і культури, особисто переглянути згадану кінострічку. Що можу сказати − однозначно яскраве кіно, з яскравими персонажами, яке передає жахливу атмосферу епохи сталінських репресій. Це історія про те, як так званий «комуністичний рай» перетворився на абсолютно реальне комуністичне пекло – як і все упродовж того злощасного періоду.

Щиро раджу цей фільм і вам. Переконаний, саме таке мистецтво дає можливість нам, українцям, усвідомити і переосмислити події недавньої історії, провести аналогії із сьогоденням і глибинно зрозуміти, наскільки сильним і самобутнім є український народ, наша історія і культура, яку тоталітарному радянському режиму, попри численні немислимі звірства, не вдалося знищити. Не вдасться це зробити і його спадкоємиці росії. Ми вистоїмо і переможемо!

Щоб якомога більше буковинців могли побачити цей фільм, домовилися з авторським та продюсерським колективом фільму про співпрацю щодо показу його в «Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука».

Пам'ятаємо свою історію і спільно працюємо заради перемоги України, щоб трагедій минулого ніколи не було в майбутньому!