Буковинці активно відстоювали свої права та боролися із безчинством комуністичного режиму у 1946-1947 роках. Область спіткала посуха та неврожай, однак владу це не спиняло – у селах вводили надмірні норми хлібозаготівлі. Репресивна політика супроводжувалась ще й насильницькою колективізацією.

Такі дії викликали спротив у селян. Вони почали приховувати зерно, відмовлятися від хлібоздачі, однак влада застосовувала найжорсткіші методи терору, аби забрати у людей вирощене. У 1946 році за позовом агентів мінзагу було притягнуто до судової відповідальності у Чернівецькій області 6355 осіб.

Як розповідає виконувач обов’язків генерального директора Державного архіву Чернівецької області Микола Рубанець, у цей період на Буковині також діяла ОУН. Це була єдина організована сила, що стала на захист свого народу і спромоглася на збройну боротьбу проти поневолення селян. 

«Із повідомлень Управління МДБ в Чернівецькій області довідуємося, що керівником Буковинського окружного проводу ОУН «Сталем» у 1946 році покладено перед підпіллям ОУН задачу «максимально посилити агітаційно-підривну роботу серед населення по зриву хлібозаготівель». Наявні дані свідчать, що у 1946 році стрімко зростають атаки, здійснювані боївками ОУН щодо радянського партактиву, уповноважених міндержзаготівель та місцевих «активістів». Начальник відділу ББ УМВС в Чернівецькій області підполковник Биканов повідомляв, що на території Чернівецької області у 1946 році з числа всіх районів «найбільш враженими банд-ОУНівським елементом» були: Вашківський – 32 терористичні прояви, Вижницький – 27, Заставнівський – 26, Чернівецький-сільський – 26, Сторожинецький – 14, Кіцманський – 10, Садгірський – 9, Путильський – 4», – зазначає Микола Рубанець. 

Як свідчать документи, 4 липня 1947 року начальник Управління МВС у Чернівецькій області генерал-майор Наумов інформуючи УББ МВС УРСР вказував: «в кінці червня 1947 року в Чернівецькій області був затриманий окружний провідник ОУН «Степан», у котрого вилучені листівки, в яких  ОУНівці закликають населення Західних областей України зривати заготівельні компанії і підготовляти ями для схову зерна». 

Як бачимо, буковинці всіляко чинили опір, в тому числі організований збройний, і тільки методами крайнього терору селян було приборкано та загнано в колгоспи.

За підрахунками науковців, голодомор 1946-47 рр. забрав у Чернівецькій області близько 17 тисяч осіб, з яких третина були діти. 

Детальніше про події того часу можна почитати у статті Миколи Рубанця http://gl-rayrada.gov.ua/index.php/889-mikola-rubanets-golodomor-1946-1947rr-u-chernivetskij-oblasti-borotba-za-vizhivannya 

Цією публікацією ми приєднуємося до всеукраїнського освітньо-культурного марафону #Наша_незалежність, що має на меті забезпечити поширення історичних фактів та матеріалів, які відіграли значну роль у становленні незалежності України.