Щороку 5 травня світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю. По всьому світу відбуваються заходи для привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю.

Чернівці - не виняток. Сьогодні, за ініціативи начальника Чернівецької ОВА Руслана Запаранюка, Департамент соціального захисту населення, спільно із головою громадської організації «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер» Валентиною Добридіною, провели флешмоб. Чиновники обласної військової адміністрації пересіли на колісні крісла та на власному досвіді побачили, чи пристосоване наше місто для пересування на візках. 

Участь у флешмобі взяла і перша заступниця начальника Чернівецької ОВА Альона Атаманюк. Стартувала акція від будинку з левами і завершилася у Резиденції молоді. 

«Ми задумали такий флешмоб для того, щоб усі посадовці та всі причетні до питань безбар’єрності відчули на собі, що таке безбар’єрність. Зараз ми говоримо про безбар’єрність фізичну. І оту ділянку невеличку, метрів 150-200, які ми подолали на колісних кріслах, було проїхати дуже важко. Надзвичайно різкі переходи між тротуаром і проїжджою частиною. Важко піднятись на бордюр.

Крім того, багато приміщень абсолютно недоступні. Навіть не кожна людина може дотягнутись до кнопки виклику, щоб вийшли працівники установи чи магазину і допомогли зайти в приміщення», - зазначила Альона Атаманюк.

Співорганізаторка флешмобу Валентина Добридіна подякувала за участь:

«Тепер ви можете краще зрозуміти нас, зрозуміти що таке безбар'єрність та побачити, що потрібно змінити. Сподіваюсь на подальшу активну співпрацю».

Далі учасники флешмобу долучились до круглого столу на тему: «Виклики воєнного стану: захист осіб з інвалідністю у нових реаліях».

Під час заходу обговорили діяльність громадських організацій осіб з інвалідністю під час воєнного стану, працевлаштування людей з інвалідністю, закордонний досвід реабілітації тощо. 

Альона Атаманюк поділилась із присутніми отриманими враженнями та досвідом від флешмобу. 

«Завдяки здобутому досвіду я побачила, що нам ще багато потрібно змінити, щоб дійсно бути безбар’єрними у фізичному плані. Але саме від уваги інших, коли кожен відчує на собі, наскільки важко пересуватись містом на колісному кріслі, наскільки важливо, щоб були однакові можливості для всіх, тим швидше ми зможемо змінювати місто. Це не робота окремо обласної чи міської влади. Це участь всіх. Коли людина відкриває аптеку, магазин чи інший заклад, обов’язково повинна враховувати усі будівельні норми по безбар’єрності. Це має стати нормою життя.

На жаль, ми живемо у воєнний час. Ми розуміємо, що багато наших захисників і захисниць повертаються з війни з різними травмами. Буде більше людей, які пересуватимуться на колісних кріслах, на протезах, на милицях. Тому ми повинні забезпечити усім рівні умови, щоб ніхто не відчував себе обмеженим у правах. Повинні бути рівні можливості для всіх», - зазначила посадовиця.