Михайло Драгоманов – знакова постать української та світової суспільно-політичної думки. Громадський та політичний діяч, історик, публіцист, літературознавець, фольклорист.

Справжній патріот, котрий вважав, що головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу, є відсутність незалежності. Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проєкту – Русько-Української радикальної партії (1890).

До 180-річчя Михайла Драгоманова, яке відзначається 18 вересня (30 вересня за новим стилем) Український інститут національної пам’яті підготував матеріали, які розкривають певні аспекти життя і діяльності мислителя.

Цікаві факти з життя й діяльності Михайла Драгоманова

• Був політиком, філософом, істориком, економістом, фольклористом, літературознавцем, публіцистом. Автор понад 2 тисяч творів з різних наукових галузей. Наукові та публіцистичні праці підписував псевдонімами. Припускають, що від його «Українець» взяла собі псевдонім поетеса Леся Українка – племінниця Михайла Драгоманова.
• Його прізвище походить від слова «драгоман», що з арабської означає «перекладач, тлумач». Сам володів п’ятьма європейськими мовами. Вивченням мов, географії та історії, особливо античного світу, захопився ще в училищі. А в університеті активно включився в політику.
• Згодом зайнявся публіцистикою, в якій порушував важливі українські питання щодо історичних, етнографічних, філологічних і соціологічних тем.
• 18 травня 1861-го був серед тих, хто, зустрічав під Києвом домовину Тараса Шевченка. У виголошеній від імені студентства Київського університету промові він сказав: «Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець». Разом із ним були Володимир Антонович, Микола Лисенко, Тадей Рильський, Михайло Старицький. Згодом вони склали ядро київської Громади. І в кабінеті професора історії Володимира Антоновича та на домашніх зібраннях у Лисенків, Драгоманових, Косачів, Старицьких обговорювали й утверджували державну символіку, гімн, формували політичні товариства й партії.
• Важливим етапом становлення політичних принципів стала участь на прощальній вечері на честь Миколи Пирогова (засновника вітчизняної військово-польової хірургії і школи анестезії), звільненого з посади попечителя Київського навчального округу за вільнодумство, обстоювання всенародної освіти, права вчитися рідною мовою.
• Перший політичний емігрант у Російській імперії. За Емським указом 1876 року для припинення «небезпечної для держави діяльності українофілів» особисто імператор Олександр ІІ постановив: «Немедленно выслать из края Драгоманова и Чубинского, как неисправимых и положительно опасных в крае агитаторов» із забороною в’їзду в Південні губернії і столиці, під таємний нагляд.
• Засновник української зарубіжної періодики. У Женеві створив Вільну українську друкарню і «Женевський гурток» – перший український соціалістичний осередок, який у 1878–1883 роках об’єднав публіциста Остапа Терлецького, правника і соціолога Максима Ковалевського, історика, педагога Якова Шульгина, поета, філософа, громадського діяча Івана Франка і публіциста Михайла Павлика.
• Разом вони видавали громадсько-політичний та науково-літературний збірник «Громада» (перший безцензурний в історії української преси).
• Політичним ідеалом Драгоманова була федеративна держава, побудована на самоуправних принципах на всіх рівнях – від сільської громади до державного управління. Вважав себе соціалістом, однак у центр уваги ставив свободу особистості. Критично сприймав марксизм і рішуче заперечував терористичні методи російських народників, вважаючи, що «чиста справа потребує чистих рук».
• Як взірець Драгоманов часто згадував федеративні США та Швейцарію, де основою є громадське й місцеве самоврядування та гарантія природних прав і свобод людини.
• Популяризатор спадщини Тараса Шевченка. У 1882 році видав у Женеві поему «Марія» із власним вступним словом і коментарями – спершу українською мовою, переданою латинським шрифтом, а 1885-го – в перекладі російською. Всього у Швейцарії він видав без цензури 112 назв книг і брошур, у тому числі 37 українською мовою.