Вшанувати пам'ять буковинців, насильно вивезених з рідного краю, замучених у сталінських тюрмах і концтаборах, померлих на чужині на холодних снігах Сибіру, прийшли представники Чернівецької ОВА, Чернівецької обласної та міської рад, громадських організацій.

За даними істориків, фізичне знищення громадян, світогляд яких відрізнявся від комуністичного, було розпочато відразу після більшовицького жовтневого перевороту. Нечуваних масштабів масові репресії набули після штучного голодомору 1932-1933 років.

Найжахливішим злочином сталінського режиму проти населення нашого краю стали масові депортації у травні – червні 1941 року.

Найбільша передвоєнна акція з депортації населення відбулася в ніч з 13 на 14 червня. Тоді з території області депортували понад 7 тисяч осіб.

Дослідники історії Буковини зазначають, що за перший період «радянізації» в краї було репресовано близько 11 тисяч громадян, півтори тисячі загинули ( і це далеко неповні дані).

«Серед нас ще є живі свідки тих подій, ті,хто пережив страшне лихоліття, чиє життя було понівечене безжальною репресивною машиною. Хто був вивезений разом з батьками, хто народився в українських родинах у холодних Сибірах і Магаданах. Нікому не вдалося зламати їх волелюбний дух і прагнення повернутися на рідну землю. Сьогодні ми знову відстоюємо своє право жити у власній, незалежній, демократичній державі. Нехай жодна жертва не буде марною. Вірю, що обов’язково переможемо, злочини росії будуть розслідувані, а винуватці понесуть справедливе покарання», - зазначила заступниця начальника Чернівецької ОВА Юлія Грицку-Андрієш.