МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ОХОПЛЮЮТЬ ЧОТИРИ ОСНОВНІ БЛОКИ:
1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ
2. НАЛАГОДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
3. АУДИТ ДАНИХ
4. ПІДГОТОВКА, ПУБЛІКАЦІЯ, ОНОВЛЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ
ВСТУП ДО ВІДКРИТИХ ДАНИХ
ЩО ТАКЕ ВІДКРИТІ ДАНІ?
Публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) – це дані, які будь-хто може вільно використовувати й поширювати.
Відкриті дані мають бути опубліковані в мережі Інтернет у машиночитаному форматі – форматі, придатному для автоматизованого оброблення інформаційними системами.
Влада, бізнес, громадські організації, наукові установи і приватні особи можуть вільно публікувати, копіювати, поширювати, використовувати відкриті дані для одержання економічної, соціальної, культурної чи екологічної вигоди.
Відкриті дані можна вільно використовувати, зокрема з комерційною метою, у поєднанні з іншою інформацією або включаючи їх до складу власного продукту з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання.
ЩО НЕ Є ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ?
• Оприлюднення структурованої публічної інформації (звітів, планів та інших документів) у немашиночитаних форматах на офіційних сайтах. Наприклад, оприлюднення таблиць у відсканованому вигляді не є відкритими даними.
• Електронні сервіси без доступу до вихідних первинних даних, зокрема інтерактивні мапи, електронні черги, петиції, документообіг тощо.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ВІДКРИТИМИ ДАНИМИ
НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Закон України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 № 2939-VI
В Україні відкриті дані регламентує Закон України “Про доступ до публічної інформації”. Цей Закон визначає поняття відкритих даних (стаття 10.1) та умови їх використання (стаття 10.2).
Стаття 10.1. Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Стаття 10.2. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАБОРИ ДАНИХ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПРИЛЮДНЕННЮ У ФОРМАТІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
Для виконання Закону України “Про доступ до публічної інформації” Кабінет Міністрів України розробив та ухвалив Постанову №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, яка визначила формати, структуру, вимоги, перелік наборів відкритих даних, що обов’язкові до оприлюднення розпорядниками публічної інформації.
30 листопада 2016 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Постанови №835 (Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 867 "Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних")
20 грудня 2017 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Постанови №835, розширивши перелік наборів для оприлюднення (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 №1100 “Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”).
ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО ПОРТАЛУ ВІДКРИТИХ ДАНИХ УКРАЇНИ
Робота Єдиного державного порталу відкритих даних України та взаємодія розпорядників інформації з ним затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №867 “Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних. Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних”.
НАЛАГОДЖЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
Для сталого, налагодженого та системного впровадження відкритих даних на державному та місцевому рівнях необхідні три взаємопов’язаних складники:
- Нормативний – впровадження нормативно-правової бази, процедур, які регламентують відкриті дані, перелік наборів даних для оприлюднення, роботу розпорядників, відповідальність, умови використання даних.
- Організаційний – сукупність кроків, які необхідно зробити органу державної влади для виконання завдань, поставлених у нормативно-правових актах.
- Технічний – передбачає те, що дані повинні бути оприлюднені в чітко визначених форматах, відповідно до стандартів, у певному місці (портал, репозитарій, сайт) та з відповідною частотою оновлення.
СТВОРЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ДЛЯ ОРГАНІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ
Оприлюднення відкритих даних у центральних органах виконавчої влади регулюється внутрішніми наказами, які мають охоплювати такі питання:
- Визначення структурних підрозділів (секторів, відділів, департаментів) та/або осіб, відповідальних за роботу з відкритими даними;
- Затвердження порядку оприлюднення та оновлення наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на власних веб-сайтах.
Як центральним органам виконавчої влади, так і органам місцевого самоврядування, доцільно ухвалити такі документи:
- Посадові обов’язки відповідальних осіб щодо відкритих даних;
- План дій із реалізації політики відкритих даних;
- Положення/порядок щодо відкритих даних.
СТВОРЕННЯ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ДЛЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Оприлюднення відкритих даних для органів місцевого самоврядування може охоплювати такі завдання:
- Визначення відповідальних за відкриті дані структурних підрозділів (секторів, відділів, департаментів) та/або осіб;
- Затвердження порядку оприлюднення наборів даних на Єдиному державному порталі відкритих даних України, а за наявності також на власному порталі або сайті;
- Проведення та впровадження результатів аудиту даних;
- Створення за потреби робочої групи з впровадження та розвитку галузевих відкритих даних із залученням зацікавлених сторін.
Положення про відкриті дані в місті.pdf
Зібраний документ щодо реалізації політики відкритих даних, що визначає основні поняття, принципи роботи, формати та стандарти.
Розпорядження міського голови_Рішення виконкому.pdf
Цей документ визначає основні завдання для розвитку політики відкритих даних у місті.
Типовий план дій на основі принципів Міжнародної хартіх відкритих даних.xlsx
Містить перелік заходів і відповідальних осіб/підрозділів за реалізацію політики відкритих даних на визначений період.
Типова посадова_Зміни до посадової в розрізі.pdf
Перелік прав та обов’язків відповідальної особи/органу за відкриті дані.
Документ, що визначає мету й умови співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших розпорядників даних.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
Першим кроком для впровадження політики відкритих даних на місцевому рівні може бути створення робочої групи, до складу якої варто залучити представників ІТ-департаменту, керівників інших департаментів, а також зацікавлених сторін. Бажано, щоб склад групи не перевищував 12 осіб. Робоча група повинна мати повноваження дорадчого органу, а її діяльність має бути закріплена у Плані дій із розвитку відкритих даних.
Завданнями робочої групи мають бути розробка плану дій із розвитку відкритих даних, загальний моніторинг реалізації завдань, напрацювання змін до нормативно-правової бази.
ПЛАН ДІЙ ІЗ РОЗВИТКУ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
План дій із розвитку відкритих даних передбачає перелік завдань, часові межі та відповідальних за їх реалізацію осіб/підрозділів. Затвердження Плану дій дасть змогу структурувати й систематизувати роботу органу виконавчої влади, місцевого самоврядування. План дій можна розробляти на основі принципів Міжнародної хартії відкритих даних і Дорожньої карти з розвитку відкритих даних в Україні. Варто зосередитись на таких основних завданнях:
1. Нормативне забезпечення (погодження нормативно-правової бази з нормами чинного законодавства, затвердження необхідних для налагодження процесу розпорядчих документів);
2. Організаційно-кадрове забезпечення (створення робочої групи, визначення/створення відповідального органу, посади чи відповідальних осіб у структурних підрозділах, державних підприємствах);
3. Фінансове забезпечення (передбачення коштів на розробку власного порталу відкритих даних, інтерфейсів прикладного програмування до баз даних, розробка баз даних, навчання, проведення хакатонів, розробка сервісів, продуктів на основі відкритих даних);
4. Аудит даних (організація та проведення аудиту, впровадження рекомендацій);
5. Контроль якості та доступності даних (моніторинг оприлюднених наборів даних);
6. Оприлюднення якісних даних (визначення переліку наборів для оприлюднення, пріоритетів);
7. Популяризація даних і співпраця з користувачами (організація та проведення зустрічей із зацікавленими сторонами, хакатонів);
8. Навчання (організація та проведення навчальних заходів, консультування). Обов’язковою умовою ефективного впровадження Плану дій є чітке формулювання та реалістичність завдань, термінів і контроль за виконанням.
ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ВІДКРИТІ ДАНІ
Відповідальною структурною одиницею за впровадження політики відкритих даних може бути ІТдепартамент (чи інший департамент, управління, відділ, сектор, який відповідає за інформаційнокомунікаційні технології, комп’ютерно-технічне забезпечення). Для цього потрібно внести зміни до Положення про департамент. У посадові інструкції працівників потрібно внести зміни або призначити/створити нову посаду – відповідального за відкриті дані.
Крім того, варто розглянути можливість створення окремого органу, відповідального за відкриті дані. У такому разі потрібно розробити Положення про орган, у якому визначити й закріпити його основні функції: впровадження, координація, контроль за відкритими даними, комунікація з користувачами, організація та проведення заходів.
До посадових інструкцій та/або положення про роботу департаменту, відповідального за відкриті дані в органі державної влади або місцевого самоврядування можна включити такі обов’язки:
1. Організація та проведення регулярного (не рідше ніж раз на рік) аудиту (інвентаризації) даних розпорядників публічної інформації відповідно до затвердженої методики;
2. Запровадження Реєстру даних розпорядників публічної інформації;
3. Підтримка та оновлення Реєстру даних розпорядників публічної інформації;
4. Контроль за виконанням розпорядниками публічної інформації нормативно-правових документів щодо відкритих даних;
5. Розробка змін до нормативно-правових документів щодо відкритих даних у разі потреби;
6. Розробка та контроль за виконанням Плану дій із розвитку відкритих даних;
7. Оптимізація роботи з даними, обміну даними між структурними підрозділами, державними, комунальними підприємствами, непідпорядкованими органами виконавчої влади, комерційними та громадськими організаціями;
8. Забезпечення внесення питання відкритих даних до розробки технічних рішень, які планують розробляти в органі виконавчої влади, місцевого самоврядування;
9. Забезпечення вивантаження даних із баз даних у форматі відкритих даних;
10. Забезпечення наповнення Єдиного державного порталу відкритих даних України, а за наявності також власного порталу відкритих даних або відповідного розділу власного сайту;
11. Забезпечення комунікації з користувачами відкритих даних та розпорядниками публічної інформації, надання їм консультацій;
12. Забезпечення регулярного оновлення наборів даних у форматі відкритих даних;
13. Своєчасне інформування керівництва про відхилення від термінів виконання робіт у разі наявних об’єктивних причин;
14. Налагодження, координація й контроль роботи департаментів щодо публікації даних у форматі відкритих даних на Єдиному державному порталі відкритих даних, а за наявності також на власному порталі відкритих даних, відповідному розділі сайту підпорядкованими підрозділами та підприємствами, установами, організацій;
15. Регулярна (не рідше ніж раз на квартал) перевірка роботи розпорядників щодо публікації даних на Єдиному державному порталі відкритих даних, а за наявності також на власному порталі відкритих даних чи відповідному розділі сайту; перевірка якості оприлюднених даних;
16. Забезпечення комунікації з активістами, громадськими організаціями, науковим, ІТ та бізнес-середовищем щодо розвитку відкритих даних;
17. Організація та проведення громадських обговорень для визначення пріоритетних даних;
18. Організація та проведення регулярних (не рідше ніж раз на півроку) зустрічей із розпорядниками публічної інформації й непідпорядкованими органами виконавчої влади, іншими зацікавленими сторонами та власниками суспільно важливих даних щодо розвитку відкритих даних;
19. Організація та проведення навчання з питань відкритих даних для відповідальних за підготовку та оприлюднення даних (регулярність – за потреби);
20. Робота з розпорядниками та розробниками щодо використання даних для управління, ухвалення рішень, створення сервісів;
21. Підготовка звітів щодо публікації розпорядниками публічної інформації на Єдиному державному порталі відкритих даних, а за наявності також на власному порталі відкритих даних або відповідному розділі на сайті (щокварталу).
Відповідальний орган/особа за відкриті дані має право:
1. Вносити пропозиції щодо питань, які пов’язані з роботою у сфері відкритих даних, ухвалювати відповідні рішення;
2. Представляти орган влади з питань, які стосуються відкритих даних та їх використання;
3. Брати участь у нарадах та інших заходах, які пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями й даними;
4. Отримувати необхідну для виконання своїх завдань і функцій інформацію, звіти від інших підпорядкованих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, структурних підрозділів, установ та організацій, державних підприємств;
5. Здійснювати аудит даних державних підприємств, які є розпорядниками публічної інформації.
У кожному структурному підрозділі розпорядчим документом потрібно визначити особу, яка оприлюднює (або надає) дані, набори даних. До її посадової інструкції потрібно додати такі обов’язки:
1. Підготовка даних до оприлюднення, оприлюднення (за потреби) відкритих даних на Єдиному державному порталі відкритих даних, а також на власному порталі відкритих даних або відповідному розділі сайту;
2. Робота з іншими структурними підрозділами, розробниками для покращення якості управління та створення сервісів;
3. Надання відомостей, звітів про роботу структурного підрозділу щодо відкритих даних до профільного структурного підрозділу.
ПОРЯДОК ОПРИЛЮДНЕННЯ ВІДКРИТИХ ДАНИХ
Порядок (положення, регламент) оприлюднення відкритих даних визначає роботу органу виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо відкритих даних. Порядок може містити такі розділи:
1. Перелік наборів даних для оприлюднення зі вказанням відповідального структурного підрозділу, державного підприємства, частоти оновлення та форматів (може бути окремим документом);
2. Аудит даних (у розділі “Аудит даних” запропонована методика);
3. Ведення Реєстру даних (містить інформацію про всі дані, які є в органі виконавчої влади, місцевого самоврядування й оновлюється за повідомленням розпорядників);
4. Формати і стандарти управління даними, процедура оприлюднення даних на Єдиному державному порталі відкритих даних, а за наявності також на власному порталі, відповідному розділі сайту (у розділі “Організаційно-технічний аспект відкритих даних” запропоновано формати та стандарти);
5. Використання даних і комунікація з користувачами (у розділі “Використання даних” запропоновано дії).
Варто зазначити, що розпорядники публічної інформації звільняються від відповідальності за інтерпретацію даних, продукти та сервіси, які створені сторонніми користувачами на основі оприлюднених наборів даних.
ПЕРЕЛІК НАБОРІВ ДАНИХ ДЛЯ ОПРИЛЮДНЕННЯ
Набори даних для першочергового оприлюднення визначені Постановою Кабінету Міністрів України №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” (зі змінами). Структура й формат даних для оприлюднення визначається за результатами аудиту та затверджуються розпорядчим документом.
Окрім того, набори даних, які є пріоритетними для оприлюднення, але не передбачені постановою, включаються до Переліку за рекомендацією робочої групи. Проект Переліку наборів даних для оприлюднення готується відповідальним органом/особою за відкриті дані за результатами:
1. Аудиту даних;
2. Онлайн-опитування (з переліком даних для пріоритизації чи з відкритим запитанням);
3. Зустрічей, обговорень із зацікавленими сторонами, громадськістю;
4. Аналізу запитуваної громадянами та юридичними особами інформації в порядку доступу до публічної інформації, звернень щодо оприлюднення інформації;
5. Аналізу відвідуваності, завантаження, переглядів на офіційному сайті.
Перелік наборів даних для оприлюднення повинен містити назву набору даних, формат, термін, до якого набір повинен бути оприлюднений, частоту оновлення, відповідального за оприлюднення. Відповідальний орган/особа за відкриті дані здійснює контроль та нагляд за оприлюдненням наборів даних відповідно до Переліку наборів даних для оприлюднення.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Проаналізували національне законодавство та підзаконні акти, які є у сфері відкритих даних.
Так: Вітаємо! Ви все робите правильно.
Ні: Під час розробки власної нормативно-правової бази ви можете зробити помилки, які потім будуть оскаржені чи зроблять документи недієвими.
2. Проаналізували нормативно-правові документи, які регламентують доступ до публічної інформації, обмін інформацією між структурними підрозділами, зовнішніми користувачами.
Так: Вітаємо! Ви все робите правильно.
Ні: Нормативні акти можуть дублювати одне одного і збільшувати навантаження на працівників. Потрібно проаналізувати ті документи, які були затверджені й наразі діють, визначити, які з них втратять чинність після ухвалення нових нормативних документів, які потрібно включити до збірного документу тощо.
3. Визначили відповідальних структурних підрозділів/осіб за відкриті дані.
Так: Вітаємо! Ви все робите правильно.
Ні: Якщо не буде відповідальної структури чи особи в органі виконавчої влади, місцевого самоврядування, то процес впровадження і розвитку відкритих даних відбуватиметься хаотично, несистемно, керівництву буде важко отримати загальну картину щодо стану розвитку відкритих даних у підпорядкованих йому структурних підрозділах, підвідомчих установах, державних підприємствах тощо. Відсутність відповідальних за відкриті дані може негативно вплинути на якість оприлюднених даних на Єдиному державному порталі відкритих даних України, власному порталі, відповідному розділі на сайті, а також на комунікації з користувачами, розробниками тощо.
4. Визначили Перелік наборів даних для оприлюднення, відповідальних та частоти оновлення.
Так: Вітаємо! Ви все робите правильно.
Ні: Це може призвести до того, що структурні підрозділи будуть вільно тлумачити Постанову №835 (зі змінами), а оприлюднення даних відбуватиметься несистематично, набори будуть мати погану якість.
5. Розробили Порядок оприлюднення відкритих даних.
Так: Вітаємо! Ви все робите правильно.
Ні: Нормативна база з питань відкритих даних буде розкидана в інших нормативно-правових документах. Єдиного зведення правил роботи з відкритими даними, форматів та стандартів, принципів роботи не буде. Це призведе до того, що впровадження політики відкритих даних відбуватиметься без чітких правил і розуміння, тобто до низької якості.
АУДИТ ДАНИХ
Аудит даних – це дослідження наявності, стану, форматів, процесів управління й використання даних, а також вироблення на основі отриманої інформації рекомендацій щодо покращення процесів роботи з даними, максимізації їх використання та розкриття потенціалу.
Проведення аудиту даних рекомендоване для виконання Постанови Кабінету Міністрів України №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” зі змінами від 20 грудня 2017 року, яка визначає перелік наборів, що обов’язкові до оприлюднення. Аудит дає змогу розпоряднику дослідити й зрозуміти, у якому стані наразі дані і що потрібно зробити, щоб налагодити процес оприлюднення необхідних наборів у форматі відкритих даних.
Аудит допомагає також виявити дублювання зусиль розпорядників щодо збору та оприлюднення даних, виявляє проблемні ділянки, які потребують додаткової роботи, що дає змогу краще розподілити ресурси.
Для проведення аудиту даних потрібні:
Політична воля – керівництво органу виконавчої влади, місцевого самоврядування підтримує аудит даних, надаючи повноваження аудитору та співпрацюючи з ним під час розробки та впровадження рекомендацій. Це може відбуватись за допомогою ухвалення відповідних розпорядчих документів, які регулюють проведення аудиту.
Аудитор – особа або група осіб, які мають необхідні навички роботи з даними, а також повноваження та доступ до даних розпорядників. Аудит даних може проводитись як працівниками органів виконавчої влади, місцевого самоврядування (бажано, щоб це були працівники ІТ-управлінь, департаментів, відділів, секторів, правники), так і зовнішніми експертами.
Співпраця та виконання – розпорядники повинні допомагати аудитору виявити дані та зрозуміти їхній стан і потенціал, а також спільно розробляти рекомендації та втілювати їх на практиці.
Періодичність проведення аудиту визначається органом центральної влади, місцевого самоврядування, згідно з Порядком оприлюднення наборів даних, Планом дій з розвитку відкритих даних).
ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ДАНИХ
Для організації аудиту потрібно визначити:
1. Відповідальний орган/особа за проведення аудиту;
2. Часові рамки проведення аудиту;
3. Розпорядники, у яких потрібно здійснити аудит (визначаються відповідно до переліку наборів даних, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” (зі змінами), а також зважаючи на суспільний запит).
Робоча група пропонує вид аудиту даних, який буде використовуватись органом виконавчої влади, місцевого самоврядування.
ВИДИ АУДИТУ ДАНИХ
1. Віддалений аудит. Інформація про стан і якість даних збирається від розпорядників даних через відповідні форми. Розпорядники заповнюють форму визначеної структури (здебільшого вона містить запитання про те, які дані має розпорядник, у якому форматі, частоту оновлення тощо) і разом із прикладами наборів надсилають її аудитору для аналізу. На її основі аудитор робить аналіз даних і надає свої рекомендації. Такий формат аудиту не потребує особистого спілкування аудитора з працівниками, роботи з базами даних та опрацювання зразків наборів даних. Цей варіант аудиту потребує менше часу аудитора, однак може не надати повної картини стану даних.
2. Контактний аудит. Аудитор попередньо досліджує роботу органу, де відбувається аудит, опитує працівників, вивчає бази даних і технології в розпорядника, отримує зразки даних, самостійно заносить їх у форму з документування даних, аналізує й розробляє рекомендації. Цей формат аудиту потребує більших затрат часу аудитора та працівників органу, де відбувається аудит. Він дає більш докладну й точну інформацію.
3. Комбінований аудит. Аудитор надає розпорядникам форми для заповнення і працює з ними безпосередньо. Після отримання форм від розпорядників, аудитор опрацьовує їх разом з отриманими під час контактного аудиту даними та розробляє на їх основі рекомендації. Варто, щоб віддалений і контактний аудити були розділені в часі. Контактна частина аудиту має проводитися після отримання й опрацювання таблиць із даними. Комбінований аудит дає максимально повну картину, однак потребує більше часу аудитора та розпорядників.
Проведення аудиту даних визначається розпорядчим документом (рішенням, розпорядженням, наказом), у якому повинні бути зазначені такі питання:
1. Предмет аудиту даних (що саме підлягає аудиту);
2. Терміни проведення всіх етапів аудиту;
3. Графік із вказанням органу, де проводиться аудит, і його контактної особи (у разі контактного аудиту);
4. Перелік структурних підрозділів, державних, комунальних підприємств (органів), у яких передбачено аудит даних;
5. Перелік осіб, які здійснюватимуть аудит даних (аудиторів);
6. Повноваження аудиторів: - отримувати допомогу й підтримку від контактної особи органу, у кому проводиться аудит; - мати доступ до документів, баз даних, які є в розпорядженні органу, де відбувається аудит, переліку інформації, технологій і систем; - мати можливість отримати зразки даних для опрацювання та аналізу; - мати можливість провести інтерв’ю зі всіма працівниками, управлінцями, ІТ-фахівцями органу, де відбувається аудит; 6. Обов’язки керівництва і працівників органів, де відбувається аудит;
7. Процедура розгляду та впровадження рекомендацій за результатами аудиту даних.
Аудитор повинен мати базові знання щодо інформаційно-комунікаційних технологій, процесів управління даних, роботи з даними. Необхідним є знання чинного законодавства та ознайомлення з нормативно-правовою базою органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.
Аудит даних органу виконавчої влади, місцевого самоврядування може тривати 2-6 місяців залежно від кількості органів, де відбувається аудит.
ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ДАНИХ
ДОКУМЕНТУВАННЯ ДАНИХ
Цей етап передбачає роботу з розпорядником (віддалену чи персональну). Залежно від того, який формат буде обрано, аудитор документує дані самостійно або ні.
Документування даних охоплює дослідження таких характеристик даних: