• Про Управління
  • Єврорегіон "Верхній Прут"
  • Міжнародне співробітництво
  • Міжнародна технічна допомога
  • Актуальна інформація
  • Європейська інтеграція
  • Україна - НАТО
  • Стратегія ЄС для Дунайського регіону

Про Управління

Єврорегіон "Верхній Прут"

  • Загальна інформація Загальна інформація

Єврорегіон «Верхній Прут»

(Україна, Республіка Молдова, Румунія)

22 вересня 2000 року в румунському місті Ботошани була підписана Угода про утворення Єврорегіону «Верхній Прут», до складу якого увійшли Чернівецька область України, Бельцкий і Єдинецький ройони Республіки Молдова, а також Ботошанський і Сучавський повіти Румунії. Під час конституювання була створена Рада Єврорегіону, до складу якої увійшли керівники перерахованих вище адміністративно-територіальних одиниць.

Український уряд спеціальним розпорядженням від 14 лютого 2002 року визначив Єврорегіон «Верхній Прут» як пілотний для «експериментального опрацювання в його межах механізмів транскордонного співробітництва як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики».

Установчими документами Єврорегіону «Верхній Прут» є:

1. Угода про утворення Єврорегіону «Верхній Прут» (підписана 22 вересня 2000 р. у м. Ботошани (Румунія);

2. Статут Єврорегіону «Верхній Прут» (затверджений рішенням Ради Єврорегіону «Верхній Прут» №7/2000 від 30 листопада 2000 року у м. Єдинець (Республіка Молдова).

За рішенням Ради Єврорегіону 15 жовтня 2003 р. у зв’язку з територіально-адміністративними змінами у Республіці Молдова членами Єврорегіону “Верхній Прут” стали:

- Чернівецька область України;

- Івано-Франківська область України;

- Ботошанський повіт Румунії;

- Сучавський повіт Румунії

- м. Белць, Республіка Молдова;

- Єдинецький район Республіки Молдова;

- Фалештський район Республіки Молдова;

- Глоденський район Республіки Молдова;

- Окницький район Республіки Молдова;

- Ришканський район Республіки Молдова;

- Бричанський район Республіки Молдова.

Партнери Єврорегіону «Верхній Прут»:

- Федеральна земля Каринтія (Республіка Австрія);

- округ Швабія (Фдеративна Республіка Німеччина);

- департамент Майєнн (Франція);

- Шльонське воєводство (Республіка Польща);

- Лодзьке воєводство (Республіка Польща).

Керівні та робочі органи Єврорегіону «Верхній Прут»:

- Рада Єврорегіону «Верхній Прут», роботу якої очолює її Виконавчий Голова;

- Секретаріат Ради Єврорегіону, який координує діяльність Ради та робочих органів Єврорегіону;

- Робоча Комісія Єврорегіону «Верхній Прут» з питань економіки, інфраструктури і туризму;

- Робоча Комісія Єврорегіону «Верхній Прут» з питань екологічної безпеки, охорони довкілля, сталого розвитку регіону та діяльності ЕкоЄврорегіону;

- Робоча Комісія Єврорегіону «Верхній Прут» з питань науки, освіти, культури, охорони здоров’я, спорту та молоді;

- Робоча Комісія Єврорегіону «Верхній Прут» з питань розвитку міжрегіональних і міжнаціональних зв’язків, місцевого самоврядування та засобів масової інформації.

Головні напрямки діяльності Єврорегіону «Верхній Прут»:

1. розвиток і гармонізація торгівельних і економічних відносин;

2. розробка проектів транскордонного співробітництва;

3. розвиток і впровадження передових технологій;

4. екологічна безпека, попередження забруднень басейнів Дунаю, Прута, Сірету, Дністра і Чорного моря, попередження та ліквідація наслідків промислових аварій і стихійних лих, збільшення кількості екологічно чистих виробництв;

5. гармонізація розвитку інфраструктур, в т.ч. енергетичних систем, транспортних та комунікаційних мереж;

6. розвиток транскордонних взаємин і розширення співробітництва у сферах нормативно-правового забезпечення, науки, освіти, культури, спорту та молоді;

7. забезпечення і впровадження в усіх сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя повної та справжньої рівності між особами, які належать до національної меншини, та особами, які належать до більшості населення;

8. охорона здоров’я населення, розвиток туризму і рекреаційної діяльності.

Пріоритетні сфери економічної та соціальної взаємопов’язаної діяльності в Єврорегіоні «Верхній Прут»:

1. розвиток транспортно-комунікаційної інфраструктури на рівнях транс’європейських коридорів та місцевих сполучень;

2. розвиток енергетичної інфраструктури на рівнях взаємодії державних мереж та локалізованих джерел енергії;

3. вдосконалення водокористування та водоканалізаційних систем;

4. лісокористування та розвиток лісової і деревообробної промисловості, агропромислового комплексу і легкої промисловості;

5. розвиток транскордонної торгівлі на місцевому рівні та збільшення транзитної торгівельної діяльності;

6. розвиток сучасних видів транскордонного туризму;

7. охорона здоров’я населення і рекреаційна діяльність в Єврорегіоні;

8. спільна розбудова системи освіти, наукового і культурного співробітництва в Єврорегіоні.

 

Міжнародне співробітництво

Актуальна інформація

  • Результати реалізації проектів в рамках Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства «Україна – Молдова»  за 9 місяців 2018 року Результати реалізації проектів в рамках Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства «Україна – Молдова» за 9 місяців 2018 року
  • Проведення Міжнародної акції «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 рр.
  • Фінсько-український трастовий фонд забезпечує грантове фінансування для проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики

З початку року за результатами конкурсного відбору проектів у рамках Програми територіального співробітництва країн Східного партнерства «Україна – Молдова» в області реалізовуються 8 проектів транскордонного співробітництва, виконавцями та партнерами в яких виступають представники Чернівецької області. Серед них – 3 у сфері культури, освіти та спорту, 1 у галузі медицини, 3 стосовно захисту навколишнього середовища, 1 з безпеки життєдіяльності.

В рамках реалізації вказаних проектів за 9 місяців 2018 року вдалося досягнути наступних основних результатів: придбано діагностичне, реанімаційне та хірургічне обладнання для двох лікарень області, телекомунікаційні системи та обладнання системи оповіщення про повені, створено 2 бази культурних креативних індустрій, проведено 8 семінарів у сфері спорту, соціальної інтеграції молоді, яка вийшла з-під опіки та управління твердими побутовими відходами, 3 круглих стола щодо роздільного збору сміття, тренінг з розвитку персональних навичок, навчальний курс з Photo Voice, 5 регіональних спортивних турнірів з футболу та волейболу, урбаністичний та медійний табір щодо обговорення питання ролі громади в місцевому розвитку та поліпшенні стану навколишнього середовища, конкурс відео-блогів серед школярів м. Чернівці на тему «Сталий розвиток Чернівців», сформовано 4 демонстраційні посіви із застосуванням органічних систем захисту (соя, картопля, кукурудза та плодові) тощо.

Обласною державною адміністрацією забезпечено виконання функцій бенефіціара по вказаним проектах відповідно до вимог постанови КМУ від 15.02.2002 №153 та надається сприяння для успішної реалізації заходів проектів.

Міністерство закордонних справ України, Світовий конгрес українців, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» ініціювали проведення Міжнародної акції «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 рр.

На вшанування дітей Голодомору, тих, які були вбиті, і тих, які вижили, але на все життя лишилися у неофіційному і невизнаному в Україні статусі «жертви Голодомору», Міністерство закордонних справ України, Світовий конгрес українців, Український інститут національної пам’яті та Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» ініціювали проведення 1 вересня 2018 року міжнародної акції, присвяченої дітям, які не пішли до школи 1 вересня 1933 року та протягом найближчих 7 років, адже померли чи не народилися.

Метою акції, яка розпочалася на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» 1 вересня і триватиме 85 днів до 24 листопада, Дня пам’яті жертв Голодомору, є об’єднання українців усього світу і громадян інших країн у пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття, щоб застерегти його від повторення подібних геноцидів у майбутньому, та щоб засвідчити свою пам’ять.

Символічно, що свій відлік меморіальний годинник розпочав саме 1 вересня, у День знань. «Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті та які не народилися у роки Голодомору-геноциду», - зазначила Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»,  звертаючись до представників ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса», очолюваної Першим віце-прем’єр-міністром України Степаном Кубівим, Українського інституту національної пам’яті, міністерств закордонних справ і культури України, науковців, громадських діячів, студентів і школярів, які взяли участь у заході.

 За дорученням голови правління ГО «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса» заступник голови правління Юрій Баланюк та доктор історичних наук Володимир Сергійчук, член  правління, взяли участь у презентації фотодокументальної виставки «Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.». Як зазначили організатори експозиції, найуразливішою частиною української національної групи, обраною комуністичним режимом об’єктом жорстокого злочину, стали діти.

 За даними істориків, дослідників геноциду-Голодомору, комуністична влада прирекла на жахливу смерть від голоду 1,5-4 мільйони дітей. Точну цифру встановити складно через те, що під час трьох Голодоморів, 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років, було знищено фактично всі документи, що стосувалися організації злочину.

 Свідки Голодомору, які вижили, розповідають: матері, щоб врятувати своїх дітей, вивозили їх із сіл, де голод заглянув у кожну хату, до міст і залишали на вокзалах, біля сиротинців, дитячих садків, лікарень.  Ті, хто вижив, бо в сиротинцях та дитбудинках теж потерпали від нестачі продуктів, навіть не знали, якого вони роду і хто їхні батьки.

 Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць, виступаючи, наголосив: «Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, на жаль, маю констатувати, що  загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть тільки тому, що вони були українцями».  Представник МЗС наголосив на тому, що у світі триває процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу.

 Школярі, які брали участь у відкритті акції, зачитали імена дітей, замордованих голодом. Священики з УПЦ КП та УГКЦ відслужили панахиду за невинно убієнними українцями.

 Як повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті, на веб-сторінці з 1 вересня по 24 листопада оприлюднюватимуться матеріали, присвячені Голодомору, — наукові дослідження, спогади свідків, історії людей, фотографії та документи, розповіді про тих, хто рятував від голодної смерті приречених, документальна хроніка.

 Першою країною, що приєдналася до Міжнародної акції, стала Туреччина. За нею засвітять свічки пам’яті в десятках інших держав.  

 

Джерело:

http://www.memory.gov.ua/news/ukraina-pam-yatae-svit-viznae-startuvala-mizhnarodna-aktsiya

http://www.golos.com.ua/article/307119

http://memorialholodomor.org.ua/anounces/start-mizhnarodnoi-akcii-zapali-svichku-pamyati-do-85-kh-rokovin-vshanuvannya-pamyati-zhertv-golodomoru

Фінсько-український трастовий фонд забезпечує грантове фінансування для проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики

В рамках реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики між Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України та Міністерством закордонних справ Фінляндської Республіки, в Україні створено Фінсько-український трастовий фонд.

Трастовий фонд (далі - Фонд) забезпечує грантове фінансування для проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, що є інструментом співпраці двох країн у зазначених сферах.

Фонд фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндської Республіки. Управління здійснюється Північною екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО. Відповідно до Угоди між Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України та Північною екологічною фінансовою корпорацією НЕФКО Агентство є координатором роботи Фонду в Україні.

Подати заявку на отримання грантового фінансування мають змогу як органи місцевого самоврядування, так і бізнес.

Пріоритетними є заявки щодо розробки якісних техніко-економічних обґрунтувань для проектів з відновлювальної енергетики.

Детальну інформацію щодо роботи Фонду та порядку конкурсного відбору проектів можна ознайомитися на сайті Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України у розділі «Діяльність» у рубриці «Фінсько-український трастовий фонд» (http://saee.gov.ua/uk/content/finland-ukraine-trust-fund), де також розміщено форму анкети для подачі зазначеної заявки.

Контактні особи:

  • Андрій Левконюк, керівник групи з реалізації завдань Фонду з фінської сторони, e-mail: andrew.levkonyuk@fcg.fi
  • Богдан Радченко, член групи з реалізації завдань Фонду з української сторони: e-mail: radchenkobohdan1@gmail.com, тел. (044) 5905415.

Стратегія ЄС для Дунайського регіону

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону (далі  Стратегія) була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року.
Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.
В географічному плані Стратегія охоплює 14 країн:
країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія;
країни, які не є членами ЄС - Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

Стратегією передбачено співпрацю в рамках 11 пріоритетних напрямів з метою досягнення нижчезазначених цілей та показників:

1) поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу:
  1а) внутрішнє судноплавство (координатори – Австрія, Румунія);
  1б) автомобільний, залізничний транспорт та авіаційне сполучення (Словенія, Сербія);
2) розвиток сталої енергетики (Угорщина, Чехія);
3) сприяння розвитку культури та туризму, контактам між людьми (Болгарія, Румунія);
4) відновлення та підтримка належної якості води (Угорщина, Словаччина);
5) моніторинг екологічних ризиків (Угорщина, Румунія);
6) збереження біорозмаїття, заповідників, якості повітря та земель (Німеччина – Баварія, Хорватія);
7) розвиток інформаційного суспільства шляхом впровадження інформаційних технологій, наукових досліджень та поліпшення системи освіти (Словаччина, Сербія);
8) підтримка конкурентоспроможності підприємств (Німеччина – Баден-Вюртемберг, Хорватія);
9) інвестиції в освіту та перепідготовку (Австрія, Молдова);
10) підвищення інституційної спроможності та адміністративної взаємодії (Австрія – Відень, Словенія);
11) взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю (Німеччина, Болгарія)

 

Щодо джерел фінансування реалізації Стратегії
Фінансування реалізації проектів в рамках Стратегії може бути здійснено за рахунок коштів в рамках наявних програм технічної допомоги ЄС та міжнародних фінансових організацій, національних бюджетів.
З метою часткового фінансування Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону на сьогодні розроблено Дунайську транснаціональну програму 2014-2020 рр., проте, Україна не залучена до її впровадження. Крім того, пріоритети Стратегії планується реалізувати за рахунок відповідних програм прикордонного співробітництва, а також залучення ресурсів МФО.
  Проект програмного документу Дунайської транснаціональної програми передбачає співробітництво в таких сферах:
- Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні (Innovative and socially responsible Danube region);
- Навколишнє середовище та культурна відповідальність у Дунайському регіоні (Environment and culture responsible Danube region);
- Покращення інфраструктурних зв’язків та енергоефективність в  Дунайському регіоні (Better connected and energy responsible Danube region);
- Ефективне урядування в Дунайському регіоні (Well governed Danube region).

 

Загальний бюджет програми складає 262 989 835,60 євро. (бюджет Програми складається з коштів Фонду Передвступної допомоги, Європейського фонду регіонального розвитку та національного співфінансування).
Згідно Дунайської транснаціональної програми 2014-2020 перший конкурсний відбір пройшов восени (23 вересня – 3 листопада) 2015 року, проектні пропозиції відібрані на другий етап будуть оголошені вже квітні 2016 року. Перші проекти будуть затверджені восени 2016 року. Окрім того, другий конкурсний відбір запланований  на осінь 2016 року.

 

Додаткову інформацію можна знайти за наступними посиланнями:
1. http://www.danube-region.eu/

2. http://ec.europa.eu/regional_policy/en/policy/cooperation/macro-regional-strategies/danube/

3. http://www.southeast-europe.net/en/about_see/danubeprogramme/

4. http://www.interreg-danube.eu/

5. https://www.facebook.com/Danube-Transnational-Programme-1463628217267923/