Деякі питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV(далі - Закон) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Законом встановлено, що державна реєстрація є обов’язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно статті 4 Закону, обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

      1)право власності на нерухоме майно;

2) право  володіння;  право  користування  (сервітут);  право користування  земельною  ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського   відання;  право  оперативного  управління;  право постійного користування та право оренди земельної  ділянки;  право користування  (найму,  оренди)  будівлею  або  іншими капітальними спорудами,  їх окремими  частинами;  іпотека;  довірче  управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова  застава,  предметом  якої є нерухоме майно,  та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно,  зазначені в пунктах 2 і 3 є похідними  і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідно подати до органу державної реєстрації прав документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

При цьому орган державної реєстрації прав та державні реєстратори зобов’язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації. Такими документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Хоча Порядком встановлено, що до документів, які підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відноситься укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат, проте українським законодавством передбачаються винятки та обмеження.

Так,  відповідно до статті 93 Сімейного кодексу України, шлюбним договором регулюються майнові відносини між  подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки.

Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, в тому числі і в разі розірвання шлюбу.

Разом з тим, статтею 93 Кодексу чітко визначено, що за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує  чотирнадцяти робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію.

Завершується  державна реєстрація речових прав прийняттям за результатами розгляду заяви та поданих документів рішення про державну реєстрацію чи рішення про відмову у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень.

-