Державна реєстрація прав на землі державної та комунальної власності

Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail

1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (далі – Закон щодо розмежування).
Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень вищезгаданого Закону з дня набрання чинності вказаним Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону про розмежування.

Пунктом 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону про розмежування визначено, що у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону щодо розмежування.

Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України: «до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації». Частина перша статті 182 цього Кодексу встановлює, що: «право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації». Згідно із абзацом третім частини другої статті 331: «якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.». Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: «права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації». Частина перша статті 5 вказаного Закону України встановлює, що: «у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення».

Водночас, згідно із пунктом 5 розділу IIПрикінцевих та перехідних положень Закону щодо розмежування державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

З огляду на зазначені норми Закону щодо розмежування, для проведення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на земельні ділянки слід подавати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

При цьому, державна реєстрація прав проводиться без видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. У такому випадку після прийняття рішення про державну реєстрацію орган державної реєстрації прав надає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

-